памка
ПА́МКА, и, ж., діал. Пам’ять.
Слів.. вона знала дуже небагато, слів за сотню та й годі, та й то убитих їй у памки колотнечею та лайкою (Мирний, І, 1954, 54).
◊ Не вихо́дити з па́мки — не забуватися.
Уже пшеницю звезли і вимолотили, а Василя так і манило, так і тягло в поле. Той майовий [травневий] день не виходив у його з памки (Мирний, IV, 1955, 213).
Словник української мови (СУМ-11)