пам'ятник
ПА́М'ЯТНИК (архітектурна чи скульптурна споруда в пам'ять або на честь визначної особи, події); МОНУМЕ́НТ (велична споруда); МЕМОРІА́Л (поховальна або тріумфальна споруда); КОЛО́НА, СТОВП (який формою нагадує стовбур); ОБЕЛІ́СК (чотиригранний). Становімо пам'ятника, нехай стоїть наш Кобзар на правічну славу! (Ю. Яновський); На площі височіє монумент; Ми повинні створити меморіали на місці сіл, повністю знищених німецько-фашистськими окупантами за допомогу партизанам (із газети); На кожному метрі по праву Народ мій поставити б міг Колону матросу на славу, Що ворога тут переміг (М. Нагнибіда); Живую положили В домовину!.. Й сина з нею!.. Стовп високий муровали, Щоб про неї люде знали (Т. Шевченко); На одному з поворотів вони побачили високий обеліск з рудого граніту, споруджений на місці якоїсь давно забутої значної події (З. Тулуб).
СПО́ГАДИ мн. (літературний твір — розповіді про минуле, пережите, написані від першої особи), МЕМУА́РИ мн., ЗАПИСКИ́ мн., ПА́М'ЯТНИК діал. Я Вам пришлю або скажу прислати початок моїх спогадів (Леся Українка); Мабуть, уже до старості дійшлося: На мемуари тягне день при дні (М. Рильський).
Словник синонімів української мови