панщинний —
па́нщинний прикметник
Орфографічний словник української мови
панщинний —
-а, -е. Прикм. до панщина 1). || Який використовує панщину; заснований на панщині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
панщинний —
ПА́НЩИННИЙ, а, е. Прикм. до па́нщина 1. Не дбають [пани] про чинші й данини, заміняють їх панщинною роботою селян на панських ґрунтах, а що селянин звичайно менше цінить свою працю ніж її продукти – гроші чи збіже...
Словник української мови у 20 томах
панщинний —
Панща́нний і па́нщинний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
панщинний —
ПА́НЩИННИЙ, а, е. Прикм. до па́нщина 1. Панщинна праця, як і праця, що виробляє товар, теж вимірюється часом.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 82); // Який використовує панщину; заснований на панщині.
Словник української мови в 11 томах
панщинний —
Панщинний, -а, -е = панщанний. Виходить з того двору чоловік на роботу панщинну. МВ. (О. 1862. І. 98).
Словник української мови Грінченка