пасока

СІК (рідина, що міститься в клітинах рослин); ПА́СОКА (цукриста рідина); МОЛОКО́ (білуватий сік деяких рослин); НАЛИ́В поет. (сік, яким наповнюються плоди чи зерно). Там, де відривався хвостик (ягоди), з'являлася червона кисло-солодка краплинка вишневого соку (А. Шиян); Береза ранньої весни Попід корою грає світлим соком (М. Рильський); Сизий налив плоду стоїть під тонкою шкіркою, що не має жодної зморшки (Ю. Яновський).

СУ́КРОВИЦЯ (жовтувата рідина, що витікає разом із кров'ю з уражених тканин тіла), ПА́СОКА, РОПА́ діал. Обличчя його (в'язня) розпухло, він посопував увесь час носом, витирав ганчіркою сукровицю (Ю. Збанацький); Отже ж щодня я і голюся, Аж пасока юшить із бороди (П. Гулак-Артемовський); Там ялину сонце пече, А з гадини ропа тече (Л. Боровиковський).

Значення в інших словниках

1. пасока — па́сока іменник жіночого роду рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах живого організму; цукриста рідина, що міститься в судинах деревини стебел і коренів живих рослин  Орфографічний словник української мови
2. пасока — див. кров  Словник синонімів Вусика
3. пасока — -и, ж. 1》 Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах живого організму; сік. Шлункова пасока. || Драглиста жовтувата рідина з домішкою крові, що виділяється з уражених тканин і порожнин тіла. 2》 Цукриста рідина, що міститься в судинах деревини стебел і коренів живих рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пасока — ПА́СОКА, и, ж. 1. Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах живого організму; сік. Шлункова пасока; // Драглиста жовтувата рідина з домішкою крові, що виділяється з уражених тканин і порожнин тіла. – Голись щодня, Петро, бо гидкий дуже.  Словник української мови у 20 томах
5. пасока — Кров  Словник застарілих та маловживаних слів
6. пасока — ПА́СОКА, и, ж. 1. Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах живого організму; сік. Шлункова пасока; // Драглиста жовтувата рідина з домішкою крові, що виділяється з уражених тканин і порожнин тіла. — Голись щодня, Петро, бо гидкий дуже.  Словник української мови в 11 томах
7. пасока — Пасока, -ки ж. Сукровица, кровь. Чи бач, що ледві вже він культі волоче, що так з його юшить і пасока тече. Г.-Арт. (О. 1861. III. 87). пасокою вмитися. Облиться кровью.  Словник української мови Грінченка