пасока
ПА́СОКА, и, ж.
1. Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах живого організму; сік.
Шлункова пасока;
// Драглиста жовтувата рідина з домішкою крові, що виділяється з уражених тканин і порожнин тіла.
– Голись щодня, Петро, бо гидкий дуже. – Отже ж щодня я і голюся, Аж пасока юшить із бороди (П. Гулак-Артемовський);
Проливав єси річками В Москві кров безвинну: Розливай тепер морями Пасоку невірну (П. Куліш).
2. Цукриста рідина, що міститься в судинах деревини стебел і коренів живих рослин.
При зараженні середовища мікроорганізмами вміст органічних форм азоту і фосфору в пасоці рослин збільшується (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)