пахкий

ЗАПАШНИ́Й (який має приємний запах), ДУХМЯ́НИЙ, АРОМА́ТНИЙ, ПАХУ́ЩИЙ розм., ЗАПАХУ́ЩИЙ розм., ПАШИ́СТИЙ розм., ПАХУ́ЧИЙ розм., ЗАПАШИ́СТИЙ розм., БЛАГОУХА́ННИЙ книжн., поет., ПАХКИ́Й рідко, ДУХОВИ́ТИЙ рідко. Весна запашною травою і цвітом нас кличе в луги (О. Ющенко); П'янкий і духмяний полудень завис над лугами (М. Стельмах); З-під лопат золотистим розсипом злітала вгору духмяна, пахуща пшениця (С. Журахович); Яків знайшов суницю, червону, ароматну (А. Шиян); Запахуща квітка гарна Розцвілась на весь садок (П. Грабовський); Квіти клоняться пашисті (М. Рильський); Троянди пахучі п'янкіше запахнуть (М. Рильський); Сонце розлилося, і сама ти вже ніби розчиняєшся в солодкій млості природи, в її запашистих медах... (О. Гончар); Коли ще сплять вітри в лугах благоуханних, на квіти, на траву крізь сльози я дивлюсь (В. Сосюра); Пахким холодним ароматом любисток з м'ятою змагавсь (І. Гончаренко).

ПАХУ́ЧИЙ (наділений сильним запахом), ПАХУ́ЩИЙ розм., ПАХКИ́Й рідше. Мар'ян виломлює з кільця шматок пахучої зморшкуватої ковбаси (М. Стельмах); (Мотрона (понюхала його мило. Обернулась до Никандра):) А пахуще ж яке! (М. Куліш); Підчаший ллє у піалу вино, Пахке, прозоре (В. Мисик).

Значення в інших словниках

1. пахкий — пахки́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. пахкий — див. пахучий  Словник синонімів Вусика
3. пахкий — -а, -е, рідко. Те саме, що пахучий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пахкий — ПАХКИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що паху́чий. В перші жнива відібрав він кілька найкращих, найдобірніших снопів, і вони стали окрасою його кабінету. Часто в зимові дні припадав до них щокою, вдихав пахкі настої літа (І. Цюпа); Пахким холодним ароматом любисток з м'ятою змагавсь (І. Гончаренко).  Словник української мови у 20 томах
5. пахкий — ПАХКИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що паху́чий. В перші жнива відібрав він кілька найкращих, найдобірніших снопів, і вони стали окрасою його кабінету.  Словник української мови в 11 томах