пахкий
ПАХКИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що паху́чий.
В перші жнива відібрав він кілька найкращих, найдобірніших снопів, і вони стали окрасою його кабінету. Часто в зимові дні припадав до них щокою, вдихав пахкі настої літа (Цюпа, Краяни, 1971, 209);
Пахким холодним ароматом любисток з м’ятою змагавсь (Гонч., Вибр., 1959, 336).
Словник української мови (СУМ-11)