пахкати

ПА́ХКАТИ, аю, аєш, недок. Випускати газ, пару і т. ін. з уривчастими короткими ритмічними звуками (про машини, механізми).

Гуральня нахабно сміялась рядом червоних вікон і гордо пахкала димом (Коцюб., II, 1955, 86);

Потужний буксир пахкав і хлюпотів колесами (Руд., Вітер.., 1958, 5);

// Затягуючись, випускати дим при курінні.

Старий Сулейман поскидав капці, поклав ноги у білих панчохах на софі і пахкав з довгого цибуха (Коцюб., II, 1955, 128);

Коваль слухав Оверкову розповідь, хмурився, задумано пахкав люлькою (Горд., II, 1959, 145);

// Вириватися з-під чого-небудь, що натискає (про куряву, пилюку і т. ін.).

Пилюка, пахкаючи з-під коліс, покривала Оксенові чоботи (Тют., Вир, 1964, 74);

Низенька черевата конячина сумирно брела, похнюпивши голову. З-під її лапатих копит раз у раз пахкала клубками курява (М. Ол., Леся, 1960, 181).

Значення в інших словниках

1. пахкати — па́хкати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пахкати — -аю, -аєш, недок. Випускати газ, пару і т. ін. з уривчастими короткими ритмічними звуками (про машини, механізми). || Затягуючись, випускати дим під час куріння. || Вириватися з-під чого-небудь, що накриває (про куряву, пилюку і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пахкати — ПА́ХКАТИ, аю, аєш, недок. Випускати газ, пару і т. ін. з уривчастими короткими ритмічними звуками (про машини, механізми). Гуральня нахабно сміялась рядом червоних вікон і гордо пахкала димом (М.  Словник української мови у 20 томах
4. пахкати — ПИ́ХКАТИ (про механізми — випускати пару, відпрацьований газ і т. ін. з характерними звуками), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИ підсил., ПА́ХКАТИ, ПАХКОТІ́ТИ підсил., ЧАХКАТИ (ЧОХКАТИ), ЧАХКОТІ́ТИ підсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
5. пахкати — Па́хкати і па́кати, -каю, -каєш (лю́льку)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)