первинка

НОВИНА́ (щось нове, перше; щойно одержане повідомлення, звістка тощо), НОВИ́НКА, ПЕРШИНА́, ПЕРШИ́НКА розм., ПЕРВИНА́ розм., ПЕРВИ́НКА розм. (кому і без додатка, у знач. присудка і предик. — щось нове, перше). Я декадент? Се новина для мене (І. Франко); Пиши мені, розказуй, друже, які новини на селі (І. Гончаренко); Останньою новинкою, приємною для нас, є дозвіл цензури друкувати повний збірник творів Л. Глібова (М. Коцюбинський); Я й раніш бував на зборах, Це мені не першина (С. Воскрекасенко); Бідаку не первина, що ні з чим до млина (прислів'я).

Значення в інших словниках

1. первинка — перви́нка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. первинка — -и, ж., розм. Те саме, що первина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. первинка — ПЕРВИ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що первина́. – Нам не первинка жити в таких малих містах (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. первинка — ПЕРВИ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що первина́. Проведення Дня врожаю [на Україні в 20-ті роки] викликало шалений опір церковників. Щоб відвернути увагу трудового селянства від свята, попи влаштували по церквах освяту первинок (першого хліба) (Нар. тв.  Словник української мови в 11 томах
5. первинка — Первина, -ни ж. Случившееся въ первый разъ. Хиба се первина? Сим. 216. Се йому не первина. Ном. № 7898. ум. первинка.  Словник української мови Грінченка