первинка
ПЕРВИ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що первина́.
Проведення Дня врожаю [на Україні в 20-ті роки] викликало шалений опір церковників. Щоб відвернути увагу трудового селянства від свята, попи влаштували по церквах освяту первинок (першого хліба) (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 99);
— Нам не первинка жити в таких малих містах (Н.-Лев., III, 1956, 137).
Словник української мови (СУМ-11)