1. Словник української мови в 11 томах

первинка

ПЕРВИ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що первина́.

Проведення Дня врожаю [на Україні в 20-ті роки] викликало шалений опір церковників. Щоб відвернути увагу трудового селянства від свята, попи влаштували по церквах освяту первинок (першого хліба) (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 99);

— Нам не первинка жити в таких малих містах (Н.-Лев., III, 1956, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. первинка — перви́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. первинка — -и, ж., розм. Те саме, що первина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. первинка — ПЕРВИ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що первина́. – Нам не первинка жити в таких малих містах (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. первинка — НОВИНА́ (щось нове, перше; щойно одержане повідомлення, звістка тощо), НОВИ́НКА, ПЕРШИНА́, ПЕРШИ́НКА розм., ПЕРВИНА́ розм., ПЕРВИ́НКА розм. (кому і без додатка, у знач. присудка і предик. — щось нове, перше). Я декадент? Се новина для мене (І. Словник синонімів української мови
  5. первинка — Первина, -ни ж. Случившееся въ первый разъ. Хиба се первина? Сим. 216. Се йому не первина. Ном. № 7898. ум. первинка. Словник української мови Грінченка