первинний
ПЕРВИ́ННИЙ, а, е.
1. Який становить собою перший, звичайно найпростіший етап чого-небудь.
Виготовлення трести з соломки льону — найбільш трудна і відповідальна частина роботи в первинній обробці льону (Техн. культ., 1956, 80);
// Від якого або з якого починається що-небудь; початковий.
Матеріалізм у повній згоді з природознавством бере за первинне дане матерію, вважаючи вторинним свідомість, мислення, відчуття (Ленін, 18, 1971, 36);
Первинною формою технічного прогресу є механізація, тобто заміна ручної праці машинною (Ком. Укр., 6, 1960, 29).
Перви́нний докуме́нт — документ, в якому фіксуються які-небудь дані на підставі безпосереднього досвіду, обліку і т. ін.
Основним первинним документом обліку роботи автомобіля служить дорожній лист, який є бланком строгої звітності (Підручник шофера.., 1960, 315).
2. Який існує, з’являється раніше чого-небудь.
У всі фази росту рослин коричневу грибницю типу ризоктонії легко виявити як на первинних, так і на придаткових коренях (Мікр. ж., XVII, 3, 1956, 12);
// Найдавніший з ряду однорідних істот або предметів.
Первинні предки коней були дрібними тваринами (Конярство, 1957, 31).
3. Який є першою, початковою ланкою якоїсь структури, організації; низовий.
Первинні партійні організації, за визначенням В. І. Леніна, є основою партії, опорними пунктами агітаційно-пропагандистської та організаторської роботи в масах (Ком. Укр., 10, 1965, 22).
Значення в інших словниках
- первинний — (який був початковим, перед іншими) попередній, первісний, (в часі) минулий, колишній. Словник синонімів Полюги
- первинний — первинний – первісний – первозданний Слова, що теж мають різні значення. Первинний – 1. Від якого або з якого починається що-небудь; початковий. Первинна обробка льону. 2. Який з’явився раніше вторинного. Первинне ім’я. Первинний порив. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- первинний — перви́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- первинний — ПЕРВИННИЙ – ПЕРВІСНИЙ Первинний. 1. Який становить собою перший, звичайно найпростіший етап чогось; початковий: первинна обробка льону, первинний документ, первинна продукція. 2. Який існує, з’являється раніше чогось: первинне коріння, первинна ознака. Літературне слововживання
- первинний — Перший, первісний, початковий, первовічний, сов. первозданний, первородний; (пращур) найдавніший; (осередок) низовий; (- обробку) Т. чорновий. Словник синонімів Караванського
- первинний — [пеирвин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- первинний — Исходный — original — Ausgangs — той, з якого починається процес обробки, збагачення, або окрема операція (вихідне живлення, вихідна руда, вихідне вугілля, вихідний параметр тощо). Гірничий енциклопедичний словник
- первинний — -а, -е. 1》 Який становить перший, зазвичай найпростіший етап чого-небудь. || Від якого або з якого починається що-небудь; початковий. Первинна аменція мед. — розумова недостатність, яка вважається результатом дії генетичних чинників. Великий тлумачний словник сучасної мови
- первинний — Первинний, первісний Словник чужослів Павло Штепа
- первинний — ПЕРВИ́ННИЙ, а, е. 1. Який становить собою перший, звичайно найпростіший етап чого-небудь. Виготовлення трести з соломки льону – найбільш трудна і відповідальна частина роботи в первинній обробці льону (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- первинний — ПЕРВИ́ННИЙ (який є початковою ланкою якої-небудь структури, організації), НИЗОВИ́Й. Первинна організація; Низова ланка. ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й... Словник синонімів української мови
- первинний — Перви́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)