1. Словник української мови у 20 томах

первинний

ПЕРВИ́ННИЙ, а, е.

1. Який становить собою перший, звичайно найпростіший етап чого-небудь.

Виготовлення трести з соломки льону – найбільш трудна і відповідальна частина роботи в первинній обробці льону (з наук. літ.);

Створено первинні та синтетичну картограми ґрунтово-екологічної стійкості природних систем Волинської області, що включає 5 класів територій (з наук. літ.);

// Від якого або з якого починається що-небудь; початковий.

Первинною формою технічного прогресу є механізація, тобто заміна ручної праці машинною (з публіц. літ.).

2. Який існує, з'являється раніше чого-небудь.

У всі фази росту рослин коричневу грибницю типу ризоктонії легко виявити як на первинних, так і на придаткових коренях (з наук. літ.);

// Найдавніший з ряду однорідних істот або предметів.

Первинні предки коней були дрібними тваринами (з навч. літ.).

3. Який є першою, початковою ланкою якоїсь структури, організації; низовий.

Первинна організація Християнсько-демократичної партії України.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. первинний — (який був початковим, перед іншими) попередній, первісний, (в часі) минулий, колишній. Словник синонімів Полюги
  2. первинний — первинний – первісний – первозданний Слова, що теж мають різні значення. Первинний – 1. Від якого або з якого починається що-небудь; початковий. Первинна обробка льону. 2. Який з’явився раніше вторинного. Первинне ім’я. Первинний порив. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. первинний — перви́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. первинний — ПЕРВИННИЙ – ПЕРВІСНИЙ Первинний. 1. Який становить собою перший, звичайно найпростіший етап чогось; початковий: первинна обробка льону, первинний документ, первинна продукція. 2. Який існує, з’являється раніше чогось: первинне коріння, первинна ознака. Літературне слововживання
  5. первинний — Перший, первісний, початковий, первовічний, сов. первозданний, первородний; (пращур) найдавніший; (осередок) низовий; (- обробку) Т. чорновий. Словник синонімів Караванського
  6. первинний — [пеирвин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  7. первинний — Исходный — original — Ausgangs — той, з якого починається процес обробки, збагачення, або окрема операція (вихідне живлення, вихідна руда, вихідне вугілля, вихідний параметр тощо). Гірничий енциклопедичний словник
  8. первинний — -а, -е. 1》 Який становить перший, зазвичай найпростіший етап чого-небудь. || Від якого або з якого починається що-небудь; початковий. Первинна аменція мед. — розумова недостатність, яка вважається результатом дії генетичних чинників. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. первинний — Первинний, первісний Словник чужослів Павло Штепа
  10. первинний — ПЕРВИ́ННИЙ (який є початковою ланкою якої-небудь структури, організації), НИЗОВИ́Й. Первинна організація; Низова ланка. ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й... Словник синонімів української мови
  11. первинний — Перви́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. первинний — ПЕРВИ́ННИЙ, а, е. 1. Який становить собою перший, звичайно найпростіший етап чого-небудь. Виготовлення трести з соломки льону — найбільш трудна і відповідальна частина роботи в первинній обробці льону (Техн. культ. Словник української мови в 11 томах