1. Словник синонімів української мови

первинний

ПЕРВИ́ННИЙ (який є початковою ланкою якої-небудь структури, організації), НИЗОВИ́Й. Первинна організація; Низова ланка.

ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й, ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РШИЙ, ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн., ПЕРВОЗДА́ННИЙ книжн. (який виник, створений раніше за все інше); ПЕ́РВІСНИЙ, ПЕРВОБУ́ТНІЙ книжн. (який існував спочатку і перев. був замінений іншим); НУЛЬОВИ́Й (який приймається за вихідний пункт підрахунку); ТВІРНИ́Й спец. (який є базою творення чогось). З дальніх покоїв линули несміливі початкові акорди на піаніно, що переходили на лагідну мелодію (О. Досвітній); (Острожин:) Нашому народу бракує навіть початкової культури (Леся Українка); Ті мрії були вихідною точкою всіх його думок (І. Франко); Відправним пунктом пізнання є живе споглядання, яке виражається у відчуттях, сприйняттях людини (з журналу); Там треба створювати великі лісосировинні бази, які б не лише добували сировину, а й здійснювали б первинну переробку на місці (М. Чабанівський); Подати першу допомогу; — Соромно ж мені буде, що мій брат по труду за ніщо нашу глину віддає. А це ж неабиякі, а первородні кіммерійські глини, навіть геологи можуть посвідчити... (О. Гончар); Він розірвав конверта. Слова напливали на нього, первозданні, не затоптані, сповнені небуденної значущості і ваги (Ю. Мушкетик); Село Будища було первісним гніздом Драгоманових у Гадяччині (Олена Пчілка); Приваблювали його дикі гори Алтаю, майже недосліджені, його первобутні мешканці з їхнім старовинним побутом (В. Гжицький); Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (з підручника); Щоб встановити спосіб творення.., слід підібрати до цього слова слово з твірною основою (з підручника).

ПОПЕРЕ́ДНІЙ (який здійснюється, здійснювався, був, існував перед іншим, передує іншому), ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РВІСНИЙ, ПЕРЕДНІ́ШИЙ розм., ПРЕЛІМІНА́РНИЙ книжн., ПЕРЕ́ДШИЙ діал.; МИНУ́ЛИЙ, КОЛИ́ШНІЙ (який передував теперішньому); НЕОСТАТОЧНИЙ, ПРИБЛИ́ЗНИЙ, ЧОРНОВИ́Й розм., ПРОВІЗО́РНИЙ книжн., ПРОВІЗОРИ́ЧНИЙ книжн. (який потребує додаткового уточнення, перевірки); АВА́НСОВИЙ (який здійснюється, видається тощо наперед). Тепер уже всі знали, як стоїть справа, але настрій на диво вернувся той кращий, попередній (І. Багряний); Первинна обробка деревини здійснюється на складах при лісовозних дорогах (збірник "Бойківщина"); Вони ще зроду ніколи не бачили такої розкоші серед польських старих магнатів за передніших часів! (І. Нечуй-Левицький); Коли б же в Вас знайшовсь чоловік, котрий схотів би стати хоч до прелімінарних студій в усьому ділі (М. Драгоманов); Його очі миготіли передшим блиском, а вираз його обличчя був глибоко поважний (О. Кобилянська); Сержант Перова могла розповісти про який завгодно з минулих боїв, як про вчорашню подію (Ю. Яновський); Я зовсім здоров, їм з апетитом колишнім (М. Коцюбинський); Сьогодні, за приблизними підрахунками, Стась знову виконав завдання процентів на 250-300 (О. Гуреїв); Чорновий варіант; Провізорне (провізоричне) рішення.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. первинний — (який був початковим, перед іншими) попередній, первісний, (в часі) минулий, колишній. Словник синонімів Полюги
  2. первинний — первинний – первісний – первозданний Слова, що теж мають різні значення. Первинний – 1. Від якого або з якого починається що-небудь; початковий. Первинна обробка льону. 2. Який з’явився раніше вторинного. Первинне ім’я. Первинний порив. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. первинний — перви́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. первинний — ПЕРВИННИЙ – ПЕРВІСНИЙ Первинний. 1. Який становить собою перший, звичайно найпростіший етап чогось; початковий: первинна обробка льону, первинний документ, первинна продукція. 2. Який існує, з’являється раніше чогось: первинне коріння, первинна ознака. Літературне слововживання
  5. первинний — Перший, первісний, початковий, первовічний, сов. первозданний, первородний; (пращур) найдавніший; (осередок) низовий; (- обробку) Т. чорновий. Словник синонімів Караванського
  6. первинний — [пеирвин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  7. первинний — Исходный — original — Ausgangs — той, з якого починається процес обробки, збагачення, або окрема операція (вихідне живлення, вихідна руда, вихідне вугілля, вихідний параметр тощо). Гірничий енциклопедичний словник
  8. первинний — -а, -е. 1》 Який становить перший, зазвичай найпростіший етап чого-небудь. || Від якого або з якого починається що-небудь; початковий. Первинна аменція мед. — розумова недостатність, яка вважається результатом дії генетичних чинників. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. первинний — Первинний, первісний Словник чужослів Павло Штепа
  10. первинний — ПЕРВИ́ННИЙ, а, е. 1. Який становить собою перший, звичайно найпростіший етап чого-небудь. Виготовлення трести з соломки льону – найбільш трудна і відповідальна частина роботи в первинній обробці льону (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  11. первинний — Перви́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. первинний — ПЕРВИ́ННИЙ, а, е. 1. Який становить собою перший, звичайно найпростіший етап чого-небудь. Виготовлення трести з соломки льону — найбільш трудна і відповідальна частина роботи в первинній обробці льону (Техн. культ. Словник української мови в 11 томах