перебувати
БУ́ТИ (про перебування когось де-небудь), ПЕРЕБУВА́ТИ, ЗНАХО́ДИТИСЯ рідко, ВИТА́ТИ книжн., заст.; БУВА́ТИ (про тимчасове неодноразове перебування); ПРОБУВА́ТИ (протягом якогось часу; тільки недок. — бувати час від часу); ПРОПАДА́ТИ підсил. розм. (про тривале перебування). — Док.: пробу́ти. — Як вона й дійде до тої Щербанівки. Ніде ж не була ще в далекій дорозі... (А. Головко); Уже його (мого друга) улюбленці давно Перебувають у космічних мандрах (В. Бичко); Повій, вітре, повій, буйний, Повій з того краю, Де живе моє серденько — Де милий витає (Л. Боровиковський); Лікарі про мене дбають. Часом в день буває у мене 5 лікарів (М. Коцюбинський); Жайсак весь ранок пробув при отарі (З. Тулуб); Одна половина (будиночка) тепер стояла порожня; тілько раз або два рази до року в ній пробував хто-небудь (І. Франко); У Андріяна тепер і пропадав цілими днями Кирило (А. Хижняк). — Пор. 1. оберта́тися.
БУ́ТИ (про перебування когось у якомусь стані, становищі), ПЕРЕБУВА́ТИ, ЗНАХО́ДИТИСЯ рідко; БУВА́ТИ (про неодноразове перебування); ПРОБУВА́ТИ перев. док. (про перебування протягом якогось часу). — Док.: пробу́ти. Ректор перебував у хорошому настрої, бо ще годину назад одержав дуже втішного листа від свого сина (Григорій Тютюнник); Та хоч висока душа в іншому тілі буває, Одначе й вона часто в біді пробуває (Панас Мирний); Так в слідстві близько року я пробув (І. Франко).
ПЕРЕЧЕКА́ТИ що, де, у кого і без додатка (провести деякий час, чекаючи початку або закінчення чогось), ПЕРЕЖДА́ТИ, ПЕРЕБУ́ТИ, ПЕРЕЧАСУВА́ТИ розм., ПЕРЕГОДИ́ТИ розм.; ПЕРЕСТО́ЯТИ (стоячи, чекати закінчення чого-небудь, перев. неприємного); ПЕРЕСИ́ДІТИ, ВІДСИ́ДІТИСЯ (сидячи); ПЕРЕЛЕ́ЖАТИ (перев. із сл. поки, доки — лежачи); ПЕРЕСПА́ТИ (сплючи). — Недок.: перечі́кувати, пережида́ти, перебува́ти, перечасо́вувати, пересто́ювати, переси́джувати, відси́джуватися, переле́жувати, пересипля́ти, пересипа́ти. — Заміж іти, не дощову годину перестояти. Залюбитись — не дощик перечекати (М. Номис); (Економ:) Ні, паничу, з цим треба трохи перечасувать — з бійкою. Треба переждати, поки бешкети вгамуються (С. Васильченко); — На Полісся не зайдуть жадні козаки. А там пересидиш, перебудеш лиху годину (І. Нечуй-Левицький); Наймичка перегодила трохи, вирядила крамарку до крамниці й постукалася до Пріськи (Л. Яновська); Мадяри думали відсидітись у штабі.., але партизани змели вороже гніздо (М. Шеремет); Я ледве примусив себе перележати, поки вони пройшли і зникли за кущами (Л. Смілянський); Мати пішла у хату переспати спеку (М. Коцюбинський).
ПЕРЕВЗУВА́ТИ (ПЕРЕЗУВА́ТИ), ПЕРЕБУВА́ТИ розм. — Док.: перевзу́ти (перезу́ти), перебу́ти. Осторонь сидить літній чоловік, перевзуває постоли (В. Кучер); "Ех, ти, жисть копійка", — думав Петько,.. перезуваючи вдесяте, а може вдвадцяте, чобота (М. Трублаїні); Треба перебути чобіт, а то муляє (Словник Б. Грінченка).
Словник синонімів української мови