перед
ПЕРЕДО́К (воза, саней тощо), ПЕРЕ́Д, КО́ЗЛА (КО́ЗЛИ) мн. (сидіння для кучера). Семен сидів на передку, правив кіньми, а старости й музики розташувалися в задку (М. Чабанівський); Весь перед візка заставлений був гарними скляночками (М. Коцюбинський); -Сідай на козли, поганий! (Панас Мирний).
НАПЕРЕДО́ДНІ у знач. прийм., з род. відмінком (указує на події, процеси і т. ін., незадовго перед якими відбувається дія), ПЕ́РЕД з оруд. відмінком; ПІД із знах. відмінком (перев. при позначенні свят, відомих подій). Напередодні останнього дня служби було особливо людно біля казарми (Л. Смілянський); Це було літ двоє перед волею (Панас Мирний); На Покрову, під ярмарок, Торік був і я там... (Л. Глібов).
ПЕРЕ́Д (передня частина чогось), ПЕРЕДО́К розм., ЛОБ розм., ФРОНТ спец. Ударся дараба передом — її би розкололо надвоє (Г. Хоткевич); Передок сорочки затріщав і залишився в Івановій жмені (М. Томчаній); Розколина пробила лоб скали (М. Бажан); Автонапувалки також можна обладнати по фронту розміщення годівниць (з журналу).
Словник синонімів української мови