перед
ПЕРЕДО́К (воза, саней тощо), ПЕРЕ́Д, КО́ЗЛА (КО́ЗЛИ) мн. (сидіння для кучера). Семен сидів на передку, правив кіньми, а старости й музики розташувалися в задку (М. Чабанівський); Весь перед візка заставлений був гарними скляночками (М. Коцюбинський); -Сідай на козли, поганий! (Панас Мирний).
НАПЕРЕДО́ДНІ у знач. прийм., з род. відмінком (указує на події, процеси і т. ін., незадовго перед якими відбувається дія), ПЕ́РЕД з оруд. відмінком; ПІД із знах. відмінком (перев. при позначенні свят, відомих подій). Напередодні останнього дня служби було особливо людно біля казарми (Л. Смілянський); Це було літ двоє перед волею (Панас Мирний); На Покрову, під ярмарок, Торік був і я там... (Л. Глібов).
ПЕРЕ́Д (передня частина чогось), ПЕРЕДО́К розм., ЛОБ розм., ФРОНТ спец. Ударся дараба передом — її би розкололо надвоє (Г. Хоткевич); Передок сорочки затріщав і залишився в Івановій жмені (М. Томчаній); Розколина пробила лоб скали (М. Бажан); Автонапувалки також можна обладнати по фронту розміщення годівниць (з журналу).
Значення в інших словниках
- перед — (передня частина чогось) передок, розм. лоб, книжн. фронт. Словник синонімів Полюги
- перед — пе́ре́д 2 іменник чоловічого роду пе́ред 1 прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- перед — ім., фронт, лице; (на возі) передок. Словник синонімів Караванського
- перед — див. близько Словник синонімів Вусика
- перед — I п`ер`едпереду, ч. 1》 Передня частина чого-небудь, лицьовий бік когось, чогось. 2》 Передня частина тіла тварини. 3》 Те, що розташовується попереду або є першим рядом, переднім краєм чого-небудь. || передом, на переді, у знач. присл., діал. Попереду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перед — ПЕ́РЕД, у сполуч. із займ. “я” в оруд. в. одн. пе́реді, пе́редо, прийм. Уживається з оруд. і знах. відмінками. Сполучення з пе́ред виражають Просторові відношення 1. з оруд. і рідко знах. в. Уживається при позначенні. 2. із знах. і оруд. Словник української мови у 20 томах
- перед — Ні вперед, ні взад. З ним ніяк не потрапиш. Годі з ним раду собі дати. За передом бочка з медом. За передом хати, цебто з заду, На перед не висувайся, на заді не оставайся, середини дер-жись. Будь уміркованим. Приповідки або українсько-народня філософія
- перед — вести́ (води́ти) пере́д. 1. Керувати, верховодити ким-небудь або в чому-небудь; бути на чолі когось, чогось. Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що інші його слухались (Б. Фразеологічний словник української мови
- перед — Перед, передо, прийм. пе́ред, -ду; -реди́, -реді́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перед — ПЕ́РЕД, у сполуч. із займ. я в оруд. в. одн. пе́реді, пе́редо, прийм. Уживається з оруд. і знах. відмінками. Сполучення з пе́ред виражають: Просторові відношення. 1. з оруд. і рідко знах. в. Уживається при позначенні: а) розташування, перебування і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- перед — Літня хатина, що входить до складу будинку або господарського двору і розташована на високому підкліті. Мала місце у російському народному теслярстві. Архітектура і монументальне мистецтво