передумати
ПЕРЕДУ́МАТИ (після роздумів змінити попередній намір, рішення); РОЗДУ́МАТИ, РОЗДУ́МАТИСЯ розм. (відмовитися від задуманого); ПЕРЕРІШИ́ТИ розм. (прийняти нове рішення). — Недок.: переду́мувати, розду́мувати, розду́муватися, переріша́ти (перері́шувати). Гаврило, побачивши, що старий збирається у степові мандри, відмовився їхати навідріз, але потім передумав (Григорій Тютюнник); (Василина:) Переїдете до нас чи роздумали? (О. Корнійчук); Горпина кинулася була, щоб завернути чоловіка, але зразу й роздумалася (Л. Яновська); Покійна княгиня була крута на слові — раз сказавши, не перерішувала (С. Скляренко). — Пор. 1. схамену́тися.
СХАМЕНУ́ТИСЯ (усвідомивши помилковість своєї поведінки, намірів, різко змінити їх), СПОХВАТИ́ТИСЯ, ОДУ́МАТИСЯ, ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ, ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, ОХАМЕНУ́ТИСЯ діал. — Недок.: спохва́чуватися, оду́муватися, опам'ято́вуватися, отя́млюватися. — У яку дорогу? Куди ж та дорога лежить з чоловікової хати? До прірви, чи що? Одумайся, благаю тебе, Прісько, схаменися! — умовляла таки її Домаха (Л. Яновська); Левко вже хотів щось крикнути різке й зухвале, та раптом отямивсь (І. Цюпа). — Пор. переду́мати.
СХАМЕНУ́ТИСЯ (раптом пригадати щось забуте, помітити якийсь недогляд), СПОХВАТИ́ТИСЯ, ОГЛЯ́НУТИСЯ, ОГЛЕ́ДІТИСЯ розм., СХОПИ́ТИСЯ, ПОХОПИ́ТИСЯ розм. — Недок.: спохва́чуватися, схо́плюватися, похо́плюватися. Схаменувшись, що гостю з дороги треба відпочити, господар побажав йому на добраніч і провів його до відведеної кімнати (П. Кочура); Евеліна незчулася, як Бальзак виплигнув з ландо, огледілась, коли він був уже біля возів (Н. Рибак); Він мимоволі прискорював хід і випереджав о. Нестора, та по хвилі, похопившися, зупинявся серед дороги і дожидався старенького священика (І. Франко). — Пор. переду́мати.
Словник синонімів української мови