Словник синонімів української мови

перекочувати

ПЕРЕВЕРТА́ТИ (з одного боку на другий, протилежним боком догори), ПОВЕРТА́ТИ, ОБЕРТА́ТИ, ВИВЕРТА́ТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕГОРТА́ТИ (ПЕРЕГО́РТУВАТИ), ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, ПЕРЕКО́ЧУВАТИ (котячи). — Док.: переверну́ти, поверну́ти, оберну́ти, ви́вернути, переки́нути, перегорну́ти, перекрути́ти, перекоти́ти. Онися перевернула матерію на другий бік і пересвідчилась, що матерія була на лице (І. Нечуй-Левицький); — На хоч п'ятака, все рівно. — Дід повернув руку малого, положив п'ятака (Панас Мирний); Довго розглядала Хима той п'ятизлотник, обертаючи його на всі боки (М. Коцюбинський); Син ухопився за полудрабок і давай перекидати воза (І. Нечуй-Левицький); Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння (Ю. Яновський); Сиплять (ковалі) вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю, б'ють, крутять, перекручують на ковадлі (С. Скляренко); Тієї ночі Дарка переверталася з боку на бік, начебто хто бочку перекочував (Ірина Вільде).

ПЕРЕСЕЛИ́ТИСЯ звідки куди, в що, на що, з інфін. (змінити місце проживання), ПЕРЕБРА́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ розм., ПЕРЕКОЧУВА́ТИ розм., ПЕРЕНЕСТИ́СЯ заст., СПРОВА́ДИТИСЯ діал.; ПЕРЕЇ́ХАТИ (за допомогою засобів пересування, з майном); ПЕРЕВЕЗТИ́СЯ (везучи з собою майно); ПЕРЕЙТИ́ (в межах одного населеного пункту); ЕМІГРУВА́ТИ (в чужу країну); ІММІГРУВА́ТИ (до іншої країни на постійне проживання). — Недок.: переселя́тися, перебира́тися, перекида́тися, перекочо́вувати, перено́ситися, переїжджа́ти (переїзди́ти), перево́зитися, перехо́дити, емігрува́ти, іммігрува́ти. Він тепер переселився кудись на північ, ..лишивши Бачурі і свій садочок, і хату (М. Чабанівський); Віктор перебрався в гуртожиток у середині грудня (С. Добровольський); Чотири роки по степах по тих виганяв (дід Матвій)... А потім на Чорномор'я перекинувся (О. Гончар); Як опочив старий Вергілій, Переметнувся він (Еней) на Січ (С. Воскрекасенко); Ще батько мій, я сам і не пам'ятаю, зовсім малим іще був.., перекочував із села в Пітер (А. Головко); Імовірно, від січня я перенесуся.. до Львова (В. Стефаник); На просьбу її чоловіка мати й сестра спровадились до його кам'яниці (І. Франко); Пріська переїхала на квартиру. Степан пособив їй перевезтися, розікласти та розвішати збіжжя (Л. Яновська); В тій невеличкій хаті жили її старші жонаті сини, доки не одрізнились і не перейшли в свої хати (І. Нечуй-Левицький); — Брат мусив емігрувати до Галичини (І. Франко).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. перекочувати — переко́чувати дієслово недоконаного виду від: перекоти́ти перекочува́ти дієслово доконаного виду від: кочува́ти  Орфографічний словник української мови
  2. перекочувати — I перекочув`атидив. перекочовувати. II перек`очувати-ую, -уєш, недок., перекотити, -очу, -отиш, док. 1》 перех.Котити, переміщаючи з місця на місце або на інше, в інше місце. || Перевертати з боку на бік. || через що.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перекочувати — ПЕРЕКОЧУВА́ТИ див. перекочо́вувати. ПЕРЕКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док. 1. що. Котити, переміщаючи з місця на місце або на інше, в інше місце.  Словник української мови у 20 томах
  4. перекочувати — ПЕРЕКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док. 1. перех. Котити, переміщаючи з місця на місце або на інше, в інше місце. Веселі шляхтичі на дивину таку, Неначе комашня, збігаються юрбою І перекочують барила під покої (Міцк.  Словник української мови в 11 томах
  5. перекочувати — Переко́чувати, -чую, -єш сов. в. перекотити, -кочу, -тиш, гл. Перекатывать, перекатить. Перекотим бочку. Чуб. II. 208.  Словник української мови Грінченка