перекошувати

ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док.: ви́кривити, скриви́ти, покриви́ти, перекриви́ти, перекоси́ти, скрути́ти, покрути́ти, покарлю́чити розм. Знали б ви, як я виводив букви, як старався, щоб не викривити рядки (С. Олійник); Старий віл борозни не скривить (прислів'я); Дивляться: чоловік.. рівне (дерево) кривить (казка); Максимові подобалося дражнити її, перекривляючи обличчя, показуючи язика (В. Козаченко); Один вагон сплющило, як консервну банку, перекосило двері й вікна (Григорій Тютюнник); Пошлють биків поганяти — борозну скрутить (Григорій Тютюнник); Роки, весняна вільгість.. спочатку покрутили руки, а потім і ноги старого (М. Стельмах); Коли одна з них (вогняних гір) падала, друга підхоплювала її, здіймалась догори й бистро ламала лінію блискучих визубнів (М. Коцюбинський).

ВИКРИВЛЯ́ТИ (надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін.), ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКО́ШУВАТИ, СПОТВО́РЮВАТИ, СКОСОБО́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́кривити, перекриви́ти, скриви́ти, перекоси́ти, скоси́ти, спотво́рити, скособо́чити рідше. Вона.. викривила погірдливо уста, ніби всміхаючися (О. Кобилянська); Перекривлював (Краньцовський) лице на всілякі способи (Лесь Мартович); Гірка посмішка перекривила Гнатове обличчя (П. Панч); Савка.. скривив презирливо губи (Д. Ткач); Гримаса жалю та каяття перекосила не по літах бадьоре лице (І. Ле); Крадькома скосив (Плачинда) очі (М. Стельмах); Горпина ще раз смикнула Коржа і в ту ж мить відскочила, побачивши, як скажена лють спотворила його риси (З. Тулуб); Вона побіліла, скособочила вид, очі, поставу й ледве промовила: — Чого ви? Я не знаю вас (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. перекошувати — переко́шувати 1 дієслово недоконаного виду косити, зрізати косою і т. ін. все або багато чогось; убивати багатьох переко́шувати 2 дієслово недоконаного виду робити косим; ставити косо  Орфографічний словник української мови
2. перекошувати — (горло) прокушувати; П. ЇСТИ, закушувати; (хапливо) перехоплювати; д. перекусювати.  Словник синонімів Караванського
3. перекошувати — див. партачити; переробляти  Словник синонімів Вусика
4. перекошувати — I -ую, -уєш, недок., перекосити, -ошу, -осиш, док., перех. 1》 Косити, зрізати косою, косаркою і т. ін. все чи багато чого-небудь. 2》 перен., розм. Убивати вогнестрільною або холодною зброєю всіх чи багатьох. 3》 Косити, зрізати косою, косаркою і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перекошувати — (обличчя) кривити, викривлювати, викривити, повикривлювати, покривлювати, покривити, перекривлювати, перекривити, поперекривлювати, скривлювати, скривити, поскривлювати  Словник чужослів Павло Штепа
6. перекошувати — ПЕРЕКО́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПЕРЕКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що. 1. Косити, зрізати косою, косаркою і т. ін. все або багато чого-небудь. Перекосити луку; // Косити, зрізати косою, косаркою і т. ін. більше, ніж треба, далі, ніж треба.  Словник української мови у 20 томах
7. перекошувати — ПЕРЕКО́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПЕРЕКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. 1. Косити, зрізати косою, косаркою і т. ін. все або багато чого-небудь. Перекосити луку. 2. перен., розм. Убивати вогнестрільною або холодною зброєю всіх або багатьох.  Словник української мови в 11 томах
8. перекошувати — Перекошувати, -шую, -єш сов. в. перекоси́ти, -шу, -сиш, гл. Перекашивать, перекосить (косою), прокосить далѣе, чѣмъ слѣдовало.  Словник української мови Грінченка