переламувати

ЛАМА́ТИ (згинаючи або б'ючи, відділяти частини, розділяти на частини), ЗЛА́МУВАТИ, ВИЛА́МУВАТИ, ВИЛО́МЛЮВАТИ, ЛОМИ́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗЛО́МЛЮВАТИ, ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ (перев. на дві частини); НАДЛА́МУВАТИ, НАДЛО́МЛЮВАТИ (не зовсім, не до кінця); ТРОЩИ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, МОТЛОШИ́ТИ розм., КРУШИ́ТИ розм. рідше (вщент). — Док.: полама́ти, злама́ти, ви́ламати, ви́ломити, поломи́ти, зломи́ти, розлама́ти, розломи́ти, перелама́ти, переломи́ти, надлама́ти, надломи́ти, потрощи́ти, розтрощи́ти, строщи́ти, помотлоши́ти. Били посуд, ламали стільці, шафи, рубали навіть долівку сокирою, тільки вікон не займали (Г. Хоткевич); Павло.. зламує кілька голівок із сірників і наклада в люльку (М. Кропивницький); Іде (Зет) до скелі виламувати нову брилу (Леся Українка); Хоче море човна розламати, трощить, ломить, піском засипає (Леся Українка); Вони розбивали комори, лупали скрині, палили акти на володіння ґрунтами і людьми (П. Панч); Вхопив медвідь дрючину, розломив її і зі страшним риком кинувся на свого ворога (І. Франко); Старий.. одну сигарету переламав навпіл (В. Гжицький); Руки й товстенецькі пальці були такі здорові, що сміливо переломили б будь-яку залізяку (І. Нечуй-Левицький); Вона було пиріжком у неділю наділить, а надломиш у садку вишню, то за чуприну посмиче (Марко Вовчок); Інші кинулись крушити на дрізки три шибениці (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. переламувати — перела́мувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. переламувати — див. примушувати  Словник синонімів Вусика
3. переламувати — -ую, -уєш, недок., переламати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Ламаючи, ділити, роз'єднувати на частини; розламувати. || Порушувати цілість кістки, кісток. Переламати руку. || безос. 2》 перен. Те саме, що переломлювати 2). Переламувати характер. 3》 тільки док.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. переламувати — ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Ламаючи, ділити, роз'єднувати на частини; розламувати. Вмить спалить [огонь] всю землю тую З всіма неправдами її, Перелама хао́с твердую Шкарлющу [шкаралущу] скріплої землі... (І.  Словник української мови у 20 томах
5. переламувати — перела́мувати / перелама́ти хара́ктер чий, кого. Примушувати кого-небудь стати іншим, змінити звички, вдачу. Єдиного комісара він терпів біля себе — Данила.  Фразеологічний словник української мови
6. переламувати — Перела́мувати, -ла́мую, -ла́муєш; перелама́ти, -ма́ю, -ма́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. переламувати — ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Ламаючи, ділити, роз’єднувати на частини; розламувати. Вмить спалить [огонь] всю землю тую З всіма неправдами її, Перелама хао́с твердую Шкарлющу [шкаралущу] скріплої землі… (Фр.  Словник української мови в 11 томах
8. переламувати — Перела́мувати, -мую, -єш сов. в. переломити, -млю, -миш, гл. Переламывать, переломить.  Словник української мови Грінченка