переметнути
ПЕРЕКИ́НУТИ через що, на що, за що (кидком помістити що-небудь у певному положенні, закріпити на чомусь), ПЕРЕМЕТНУ́ТИ через що; ПЕРЕВІ́СИТИ через що (звісивши, спустивши на обидва боки). — Недок.: перекида́ти, переві́шувати. Грицько.. перекинув речовий мішок за плечі і рушив до дверей (А. Головко); Переметнув (Голобородько) через плече речмішок, взяв чемодан (С. Голованівський); Давидові що: скинув штани, перевісив через плече і, притримуючи сорочку над самою грязюкою, з реготом перебрів оцю баюру (М. Стельмах).
ПЕРЕНЕСТИ́СЯ (швидко подолати якусь відстань, перешкоду тощо), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕСКАКНУ́ТИ, ПЕРЕМЧА́ТИСЯ, ПЕРЕМЧА́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ, ПЕРЕЛЕТІ́ТИ розм., ПЕРЕМАХНУ́ТИ розм., ПЕРЕМАЙНУ́ТИ розм., ПЕРЕШУГНУ́ТИ розм., ПЕРЕЛИ́НУТИ поет. — Недок.: перено́ситися, переска́кувати, переліта́ти, перема́хувати. На далекому плесі кахкала дика качка, зашелестіла в оситнягу, збила крилом воду й перенеслась над огнем, неначе грудка чорної ріллі (І. Нечуй-Левицький); — Пружні луки зроду в них не слабли.., і самі вони, мов ті вовки, перескочуть простір неосяжний, подолають далеч степову (Н. Забіла); Миттю перемчала (Татьяна) Куртини, мостики, лужок, Алею липову, лісок (переклад М. Рильського); Бану переметнув через вигін навпростець (М. Чабанівський); В півтемряві бачимо, як падає на порозі вартовий і Гречаний, переметнувшись через нього, кидається до дверей камери (О. Гончар); Човен помчав прудко, мов чайка морська; перелетів затоку (Леся Українка); Влітку та долина пересихала і в дні косовиці через неї легко було перемахнути не те що возом, а навіть вантажною машиною (Ю. Збанацький); За думками незчулася Наталка, як перемайнула через усе село (І. Цюпа); (Маруся:) Через зелений ліс ясним соколом перелинемо (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. перебира́тися, 1. перестрибну́ти.
ПЕРЕСТРИБНУ́ТИ через що, що і без додатка (стрибком опинитися на другому боці чогось), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕПЛИГНУ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕМАХНУ́ТИ розм., ПЕРЕМАЙНУ́ТИ розм., ПЕРЕШУГНУ́ТИ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ розм., ПЕРЕСАДИ́ТИ діал.; ПЕРЕКИ́НУТИСЯ (через вертикально розташовану перепону). — Недок.: перестри́бувати, переска́кувати, перепли́гувати, перехо́плюватися, перема́хувати, переса́джувати, перекида́тися. Річка до того звузилася і пересохла, що через неї можна перестрибнути (М. Чабанівський); Дунай-річка невеличка, схочу перескочу (П. Чубинський); Казанцев.. пересадив Олесю через тин і переплигнув сам (І. Нечуй-Левицький); Сірник одним духом перехопився через пліт на садки (П. Панч); Мов дика звірюка, перемахнув одним скоком Олекса через паркан і вскочив у двір (Г. Хоткевич); Христич, мов хлопчак, перемайнув через борт (Є. Куртяк); Омелян перешугнув зненацька через ковані штахети й зірвав у господаревім саду тую розу (О. Ільченко); Переметнув (Яресько) конем через рів з дерезою, проскочив одне подвір'я, друге (О. Гончар); В півтемряві бачимо, як падав на порозі вартовий і Гречаний, переметнувшись через нього, кидається до дверей камери, визволяти товаришів (О. Гончар); У скаканні перевищив усіх молодий Прокіп Бабинський, який пересадив одним скоком троє коней, уставлених підряд (Юліан Опільський); Поки там один скочив, перекинувся, мов собака, через паркан і побіг шукати Нути, я напомацки поліз до ями (І. Франко). — Пор. 1. перебира́тися, 1. перенести́ся.
Словник синонімів української мови