перемет

ЗАМЕ́Т (наметена вітром купа снігу), НАМЕ́Т, КУЧУГУ́РА підсил., ЗА́СТРУГ рідко, ЗАМЕ́ТА діал., ЗА́МЕТЬ діал., ЗАБІ́Й діал., ЗАБО́ЇНА діал., СУ́ГОРБ діал., ЦІЛИ́К заст.; ПЕРЕМЕ́Т (поперек дороги). Снігові замети лежать у саду (О. Донченко); За садком видко було чиюсь хатину стареньку, снігові намети підходили їй аж попід віконечка (Леся Українка); Цієї зими снігу було багато, позаносило всі шляхи, нагорнуло кучугури високі (А. Хижняк); Після шторму над закрижанілим морем постали тисячі снігових застругів. Вони трохи нагадують піщані дюни в пустинях (М. Трублаїні); Дві ночі бушувала надворі страшна метіль, шумів грізний вітер і засипав заметями сніговими дорогу (І. Франко); Снігові забої; — Піднялась страшенна хуртовина, а я й вийшла з хати; тільки переступила поріг, а мене як підхопить вітер — та в сугорб..! (О. Стороженко); Вітер замітав на пагорбах сніги й робив великі перемети в балках, замітав шляхи (І. Ле і О. Левада).

Значення в інших словниках

1. перемет — переме́т 1 іменник чоловічого роду купа снігу переме́т 2 іменник чоловічого роду рибальська снасть  Орфографічний словник української мови
2. перемет — Замет, перевій, кучугура; (на рибу) низка гачків; ФР. перепона.  Словник синонімів Караванського
3. перемет — див. замет  Словник синонімів Вусика
4. перемет — I -у, ч. Купа снігу, наметена вітром поперек шляху; довгий замет. II -у, ч. Рибальська снасть із гачками, яку звичайно ставлять поперек течії річки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перемет — ПЕРЕМЕ́Т¹, ПЕРЕМІ́Т, у, ч. Купа снігу, наметена вітром поперек шляху; довгий замет. Коцюрблячись, долаючи снігові перемети, кинулися [хлопці] до хутора, що вже чорнів через снігову імличку (Григорій Тютюнник); Цілісіньку ніч гуляла метелиця...  Словник української мови у 20 томах
6. перемет — ПЕРЕМЕ́Т¹, у, ч. Купа снігу, наметена вітром поперек шляху; довгий замет. Коцюрблячись, долаючи снігові перемети, кинулися [хлопці] до хутора, що вже чорнів через снігову імличку (Тют.  Словник української мови в 11 томах
7. перемет — Переме́т, -ту м. 1) Снѣжный сугробъ поперегъ дороги. По дорогах перемети великі, то з сіном і їхати не можно: то вгору, то вниз сани стають. Волч. у. 2) Рыболовный снарядъ: бичевка поперегъ рѣки, по которой прикрѣпленъ рядъ удочекъ. Вас. 188.  Словник української мови Грінченка