Значення в інших словниках
-
перемет —
переме́т 1 іменник чоловічого роду купа снігу переме́т 2 іменник чоловічого роду рибальська снасть
Орфографічний словник української мови
-
перемет —
Замет, перевій, кучугура; (на рибу) низка гачків; ФР. перепона.
Словник синонімів Караванського
-
перемет —
I -у, ч. Купа снігу, наметена вітром поперек шляху; довгий замет. II -у, ч. Рибальська снасть із гачками, яку звичайно ставлять поперек течії річки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
перемет —
ПЕРЕМЕ́Т¹, ПЕРЕМІ́Т, у, ч. Купа снігу, наметена вітром поперек шляху; довгий замет. Коцюрблячись, долаючи снігові перемети, кинулися [хлопці] до хутора, що вже чорнів через снігову імличку (Григорій Тютюнник); Цілісіньку ніч гуляла метелиця...
Словник української мови у 20 томах
-
перемет —
ЗАМЕ́Т (наметена вітром купа снігу), НАМЕ́Т, КУЧУГУ́РА підсил., ЗА́СТРУГ рідко, ЗАМЕ́ТА діал., ЗА́МЕТЬ діал., ЗАБІ́Й діал., ЗАБО́ЇНА діал., СУ́ГОРБ діал., ЦІЛИ́К заст.; ПЕРЕМЕ́Т (поперек дороги). Снігові замети лежать у саду (О.
Словник синонімів української мови
-
перемет —
ПЕРЕМЕ́Т¹, у, ч. Купа снігу, наметена вітром поперек шляху; довгий замет. Коцюрблячись, долаючи снігові перемети, кинулися [хлопці] до хутора, що вже чорнів через снігову імличку (Тют.
Словник української мови в 11 томах
-
перемет —
Переме́т, -ту м. 1) Снѣжный сугробъ поперегъ дороги. По дорогах перемети великі, то з сіном і їхати не можно: то вгору, то вниз сани стають. Волч. у. 2) Рыболовный снарядъ: бичевка поперегъ рѣки, по которой прикрѣпленъ рядъ удочекъ. Вас. 188.
Словник української мови Грінченка