Словник української мови Грінченка

перемет

Переме́т, -ту

м.

1) Снѣжный сугробъ поперегъ дороги. По дорогах перемети великі, то з сіном і їхати не можно: то вгору, то вниз сани стають. Волч. у.

2) Рыболовный снарядъ: бичевка поперегъ рѣки, по которой прикрѣпленъ рядъ удочекъ. Вас. 188.

3) стати на переметі. Повредить, воспрепятствовать. (Він) міг стати йому на переметі, шкодити. Мир. ХРВ. 379. см. переміт.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. перемет — переме́т 1 іменник чоловічого роду купа снігу переме́т 2 іменник чоловічого роду рибальська снасть  Орфографічний словник української мови
  2. перемет — Замет, перевій, кучугура; (на рибу) низка гачків; ФР. перепона.  Словник синонімів Караванського
  3. перемет — див. замет  Словник синонімів Вусика
  4. перемет — I -у, ч. Купа снігу, наметена вітром поперек шляху; довгий замет. II -у, ч. Рибальська снасть із гачками, яку звичайно ставлять поперек течії річки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перемет — ПЕРЕМЕ́Т¹, ПЕРЕМІ́Т, у, ч. Купа снігу, наметена вітром поперек шляху; довгий замет. Коцюрблячись, долаючи снігові перемети, кинулися [хлопці] до хутора, що вже чорнів через снігову імличку (Григорій Тютюнник); Цілісіньку ніч гуляла метелиця...  Словник української мови у 20 томах
  6. перемет — ЗАМЕ́Т (наметена вітром купа снігу), НАМЕ́Т, КУЧУГУ́РА підсил., ЗА́СТРУГ рідко, ЗАМЕ́ТА діал., ЗА́МЕТЬ діал., ЗАБІ́Й діал., ЗАБО́ЇНА діал., СУ́ГОРБ діал., ЦІЛИ́К заст.; ПЕРЕМЕ́Т (поперек дороги). Снігові замети лежать у саду (О.  Словник синонімів української мови
  7. перемет — ПЕРЕМЕ́Т¹, у, ч. Купа снігу, наметена вітром поперек шляху; довгий замет. Коцюрблячись, долаючи снігові перемети, кинулися [хлопці] до хутора, що вже чорнів через снігову імличку (Тют.  Словник української мови в 11 томах