перемет
Переме́т, -ту
м.
1) Снѣжный сугробъ поперегъ дороги. По дорогах перемети великі, то з сіном і їхати не можно: то вгору, то вниз сани стають. Волч. у.
2) Рыболовный снарядъ: бичевка поперегъ рѣки, по которой прикрѣпленъ рядъ удочекъ. Вас. 188.
3) стати на переметі. Повредить, воспрепятствовать. (Він) міг стати йому на переметі, шкодити. Мир. ХРВ. 379. см. переміт.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перемет — переме́т 1 іменник чоловічого роду купа снігу переме́т 2 іменник чоловічого роду рибальська снасть Орфографічний словник української мови
- перемет — Замет, перевій, кучугура; (на рибу) низка гачків; ФР. перепона. Словник синонімів Караванського
- перемет — див. замет Словник синонімів Вусика
- перемет — I -у, ч. Купа снігу, наметена вітром поперек шляху; довгий замет. II -у, ч. Рибальська снасть із гачками, яку звичайно ставлять поперек течії річки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перемет — ПЕРЕМЕ́Т¹, ПЕРЕМІ́Т, у, ч. Купа снігу, наметена вітром поперек шляху; довгий замет. Коцюрблячись, долаючи снігові перемети, кинулися [хлопці] до хутора, що вже чорнів через снігову імличку (Григорій Тютюнник); Цілісіньку ніч гуляла метелиця... Словник української мови у 20 томах
- перемет — ЗАМЕ́Т (наметена вітром купа снігу), НАМЕ́Т, КУЧУГУ́РА підсил., ЗА́СТРУГ рідко, ЗАМЕ́ТА діал., ЗА́МЕТЬ діал., ЗАБІ́Й діал., ЗАБО́ЇНА діал., СУ́ГОРБ діал., ЦІЛИ́К заст.; ПЕРЕМЕ́Т (поперек дороги). Снігові замети лежать у саду (О. Словник синонімів української мови
- перемет — ПЕРЕМЕ́Т¹, у, ч. Купа снігу, наметена вітром поперек шляху; довгий замет. Коцюрблячись, долаючи снігові перемети, кинулися [хлопці] до хутора, що вже чорнів через снігову імличку (Тют. Словник української мови в 11 томах