перемовлятися

ПЕРЕГОВО́РЮВАТИСЯ з ким, перев. із сл. між собою і без додатка (обмінюватися словами, фразами), ПЕРЕМОВЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕБАЛА́КУВАТИСЯ розм., ПЕРЕБАЛА́КУВАТИ діал.; ПЕРЕКИДАТИСЯ (перев. із сл. словами, фразами тощо). — Док.: переговори́тися, перемо́витися, переки́нутися. Побігла до хати, у сінях спинилась, чую — з батьком переговорюються (свати) (Марко Вовчок); Люди перемовлялися півголосом, короткими фразами, в яких відчувалися побоювання і тривога (С. Добровольський); Чиншовики.. перебалакувалися стиха, — заздрісно, але й поштиво позираючи на сусідній, хазяйський гурт (Ю. Смолич); Біля колодязів перебалакували сердито баби (Л. Яновська); Так вони і мовчали майже весь обід, перекидаючись коли-не-коли незначними короткими словами (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. перемовлятися — перемовля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перемовлятися — див. говорити  Словник синонімів Вусика
3. перемовлятися — [пеиреимоўл’атиес'а] -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а  Орфоепічний словник української мови
4. перемовлятися — -яюся, -яєшся, недок., перемовитися, -влюся, -вишся; мн. перемовляться; док. 1》 Обмінюватися словами. 2》 діал. Сперечатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перемовлятися — ПЕРЕМОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПЕРЕМО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. перемо́вляться; док. 1. Обмінюватися словами. Татари перемовлялись з берега з греком (М. Коцюбинський); Ця тіснота якось зближувала людей.  Словник української мови у 20 томах
6. перемовлятися — ПЕРЕМОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПЕРЕМО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. перемо́вляться; док. 1. Обмінюватися словами. Татари перемовлялись з берега з греком (Коцюб., І, 1955, 390); Ця тіснота якось зближувала людей.  Словник української мови в 11 томах
7. перемовлятися — Перемовлятися, -ля́юся, -єшся гл. Разсуждать другъ съ другомъ, перепираться. Перемовлялись бо між собою в дорозі, хто більший. Єв. Мр. IX. 34.  Словник української мови Грінченка