перемовлятися
ПЕРЕМОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПЕРЕМО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. перемо́вляться; док.
1. Обмінюватися словами.
Татари перемовлялись з берега з греком (М. Коцюбинський);
Ця тіснота якось зближувала людей. Вони перемовлялись, встрявали в розмову, ніби давно знайомі (М. Томчаній);
Дві пані, сусідки, .. стиха перемовились між собою (Леся Українка);
Поки зносили речі, Леся встигла обдивитися вестибюль, перемовитися з швейцаром (М. Олійник);
* Образно. Біля Дніпра зрідка перемовлялися кулемети (С. Голованівський).
2. діал. Сперечатися.
– Ну, коли ви перемовилися, то, може, вона вгнівалася і деінде стала на роботу, щоб тобі не показуватися на очі (І. Франко).
◇ (1) Перемовля́тися очи́ма – повідомляти що-небудь один одному без слів, поглядом.
За дверима стало тихо, мабуть, перемовлялися тільки очима (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)