переможний
ПЕРЕМО́ЖНИЙ (який здобув, здобуде перемогу; який закінчиться перемогою), ЗВИТЯ́ЖНИЙ поет., ВСЕПЕРЕМО́ЖНИЙ (УСЕПЕРЕМО́ЖНИЙ), ВСЕПЕРЕМАГА́ЮЧИЙ (УСЕПЕРЕМАГА́ЮЧИЙ) (який усе або завжди перемагає). Повертає (Данилко) до батька заюшений кров'ю, з подертою сорочиною, проте переможний (Ю. Яновський); Співав Митуса про багатство Руської землі, про звитяжних русичів (А. Хижняк); Де смерть проходила кривава, всепереможне йде життя (В. Сосюра); Ще там і тут видно було руїни, чорніли сліпі очі будинків, але всеперемагаюче життя вже вирувало навколо (О. Донченко).
ПЕРЕМО́ЖНИЙ (який виражає радість з приводу перемоги, усвідомлення власної переваги), ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, ЗВИТЯ́ЖНИЙ поет. Василько крутився біля тих хат з переможним виглядом (А. Турчинська); Урадувався Мошко рибками.. і з тріумфальним видом подав їх на вечерю пану судді (І. Франко); Савка задоволено прислухався до розмов, і звитяжна усмішка грала на його устах (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови