переступати
ЗАСТУПА́ТИ (тимчасово виконувати обов'язки, функції кого-, чого-небудь), ЗАМІЩА́ТИ, ЗАМІ́ЩУВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ, ЗАМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕСТУПА́ТИ рідко; ПІДМІНЯ́ТИ, ПІДМІ́НЮВАТИ (на короткий час). — Док.: заступи́ти, замісти́ти, заміни́ти, переступи́ти, підміни́ти. Як член сільради, він уже кілька тижнів заступає хворого голову села (І. Ле); Заміщати директора; — Якщо тебе... зовсім поранило, тебе замінює Фесюра (О. Гончар); З Оксаною в шукачів і зовсім зустріч не відбулася, їй нібито випало сьогодні підмінювати бригадира (О. Гончар).
НЕ́ХТУВАТИ чим (не надавати чому-небудь значення, не звертати уваги на що-небудь, не брати до уваги чогось), ІГНОРУВА́ТИ що, ЗНЕВАЖА́ТИ що, підсил., ПОГО́РДЖУВАТИ (ПОГОРДЖА́ТИ рідше) підсил. розм.; ЛЕГКОВА́ЖИТИ що, чим (легковажно ставитися до чогось); ОБХО́ДИТИ що, ОБМИНА́ТИ що, ПЕРЕСТУПА́ТИ що, через що, підсил. (не враховувати чого-небудь, відмовлятися від чогось). — Док.: зне́хтувати, зігнорува́ти, знева́жити, погорди́ти, погордува́ти, злегкова́жити, обійти́, обмину́ти, переступи́ти. Дід Галактіон хоч і не рибалка, але його порадою в цій галузі не можна нехтувати (О. Донченко); (Смола:) Громадська робота вища за шкурні інтереси. Ігнорувати її нікому не дозволяється (І. Микитенко); Зневаживши пересуди сусідок, вона щиро віддала свою руку цьому гарячому, бурхливому старшині (О. Гончар); Прийміть сердечну подяку за те, що ви не погордили запросинами молодих, невідомих і нічим не заслужених людей (І. Франко); Це не означає, що я злегковажив вашими порадами-думками (Я. Качура); — Просимо зайти прочитати листа.. Треба ж нам перевірити, чия тут правда. Листи трудящих обходити не можна (Я. Гримайло); — Ти забуваєш про дисципліну.. Ти.. не смієш переступати своїх обов'язків (О. Гуреїв).
ПЕРЕГОРО́ДЖУВАТИ (шлях комусь, чомусь), ЗАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕПИНЯ́ТИ, ПЕРЕКРИВА́ТИ, ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), ПЕРЕСІКА́ТИ, ПЕРЕТИНА́ТИ, ПЕРЕЙМА́ТИ рідше (рухаючись упоперек чого-небудь); ЗАБІГА́ТИ (бігом, швидко, несподівано); ЗАСТУПА́ТИ, ПЕРЕСТУПА́ТИ, ПЕРЕСТАВА́ТИ діал. (ставши на шляху); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ (шлях військам ворога). — Док.: перегороди́ти, загороди́ти, перепини́ти, перекри́ти, перері́зати, пересі́кти, перетя́ти (перетну́ти), перейня́ти, забі́гти, заступи́ти, переступи́ти, перехопи́ти. В одному селі грузовикам їхнім довелося зупинитися, — дорогу перегородила колона кавалерії (О. Гончар); Напрямилася (Галя) до дверей, та Власов миттю загородив їй дорогу (Панас Мирний); Сливе над самим вухом його розтявся і, покручуючи та мигтячи осяяними вікнами, промчався потяг, перепиняючи Свиридові дорогу (М. Коцюбинський); Оксен.. повів своїх людей на північ.. Але і там вони наткнулись на засаду. Хтось перекрив кожну стежку (Григорій Тютюнник); Оговтавсь ворог від невдач і вже перерізав дорогу (М. Шеремет); (Благонравов:) Німці, щоб не потрапити у повне оточення, змушені будуть.. вирушити єдиною вільною дорогою, але її легко пересікти Огнєву (О. Корнійчук); Солдатам перетнули путь гайдамаки (О. Довженко); На те й уваги їм нема, Що їм дорогу перейма Нещадно смерті грізна тінь (Я. Щоголів); На воротах забігли їй парубки дорогу й хотіли задержати, але вирвалася (Н. Кобринська); Марина і хоче йти геть, але хлопець знову заступає їй дорогу (В. Речмедін); Від отаманства відмовляюсь. Було б негідним з мого боку переступати шлях.. нашому високоповажному Захару Олексійовичу (С. Добровольський); Біжіть мерщій униз: там є такі поляни, що можна добре його (звіра) переставати (Словник Б. Грінченка); Перехопити дорогу кінноті.
ПЕРЕБОРЩИ́ТИ розм. (перевищувати міру в чомусь), ПЕРЕСОЛИ́ТИ розм., ПЕРЕПЕРЧИ́ТИ розм., ПЕРЕБРА́ТИ розм., ПЕРЕДА́ТИ розм., ПЕРЕБА́ВИТИ розм. рідше; ПЕРЕГНУ́ТИ розм. (припуститися перегину); ПЕРЕЙТИ́, ПЕРЕСТУПИ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИ (із сл. край, межа тощо). — Недок.: перебо́рщувати, пересо́лювати, перепе́рчувати, перебира́ти, передава́ти, перебавля́ти, перегина́ти, перехо́дити, переступа́ти, перехо́плювати. Варка сама побачила, що переборщила, образивши завжди тиху, звичайну та приємну подругу (Л. Яновська); Мені здається, що Кайт трохи пересолив (П. Колесник); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); — О! — скрикнула вона й засміялася. — Це вже ви передали (Марко Вовчок); — Отак і з вами буде: покрутитеся трохи в селі і втечете. — Ну, це ти, Серьожо, перегнув. З вашого села я нікуди не піду (Григорій Тютюнник); Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький); Зухвальство маклера переступило межі пристойності (Ірина Вільде); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). — Пор. 1. перебі́льшувати.
ПЕРЕСТУПА́ТИ (робити крок через щось), ПЕРЕСЯГА́ТИ рідше, ПЕРЕСА́ДЖУВАТИСЯ діал. — Док.: переступи́ти, пересягну́ти, пересади́тися. Лукія пішла, переступаючи купини і обминаючи невеличкі озерця з гнилою водою (О. Донченко); Дівочий стид до порога: аби пересягнула, так і забула (М. Номис); Пересадився (отець Кабанович) через поріг до світлиці (Лесь Мартович).
ПЕРЕХО́ДИТИ (йти з одного місця в інше), ПЕРЕСУВА́ТИСЯ (ПЕРЕСО́ВУВАТИСЯ), ПЕРЕБИРА́ТИСЯ, ПЕРЕМІЩА́ТИСЯ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИСЯ), ПЕРЕСТУПА́ТИ, МАНДРУВА́ТИ, ПЕРЕБРО́ДИТИ (ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ), ПЕРЕБРІДА́ТИ (повільно); ПЕРЕТА́СКУВАТИСЯ розм. (повільно, через силу); ПЕРЕНО́СИТИСЯ (перев. несучи, доставляючи когось, щось); МІГРУВА́ТИ книжн. (здійснювати міграцію). — Док.: перейти́, пересу́нутися, перебра́тися, перемісти́тися, переступи́ти, перемандрува́ти, перебрести́, перетаска́тися, перенести́ся, мігрувати. Люди гурмами переходили з місця на місце (Н. Кобринська); Довго переміщалися, пересувалися, поки зібралися знайомі до знайомих (А. Хижняк); Перебираючись з місця на місце, він забрів аж на Басарабію (І. Нечуй-Левицький); Почав придивлятися (Василь), переступив трохи вбік — і справді, прямо над головою побачив зірку (Г. Хоткевич); А старчик.. мандрував собі від села до села, від міста до міста (М. Рильський); Коні, що паслися спершу на стерні, перемандрували в улоговину, де було більше трави (Григорій Тютюнник); Із краю в край людина світ весь перебродить (П. Тичина); — Від розвилки діаметр руди вужчає. Не сьогодні-завтра їй кінець, і нам доведеться переноситись в інше місце (О. Досвітній); Косяки риб, стада китів мігрують з моря в море, на сотні тисяч кілометрів (з журналу). — Пор. 1. іти́, 1. перебира́тися.
ПЕРЕХО́ДИТИ (через кількісну, перев. вікову, межу), ПЕРЕСТУПА́ТИ, ПЕРЕВА́ЛЮВАТИ розм., ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) розм., ПЕРЕСКА́КУВАТИ розм. — Док.: перейти́, переступи́ти, перевали́ти, перетягти́ (перетягну́ти), переско́чити. Хоч їй вже перейшло за п'ятдесят, але в цю хвилину їй можна було дати щонайбільше сорок п'ять років (І. Сенченко); Уже.. за північ перейшло (І. Цюпа); Олена Петрівна Дзоз переступила сороковий рік свого життя (Н. Рибак); Артем Сидорович ішов міцним кроком, хоч давно вже перевалило йому за п'ятдесят (О. Копиленко); — Дотягне (дід) до ста років.. — А може, ще й за сто перетягне (І. Нечуй-Левицький); (Скубко:) Уже законний строк перескочила (Одарка) (М. Кропивницький).
ПОРУ́ШУВАТИ що (робити щось всупереч наказові, закону, традиції тощо; не додержувати слова, обіцянки), ПЕРЕСТУПА́ТИ, ВІДСТУПА́ТИ від чого, ЛАМА́ТИ, ЗЛА́МУВАТИ рідше, ПОРУША́ТИ діал. — Док.: пору́шити, переступи́ти, відступи́ти, полама́ти, злама́ти (зломи́ти). — Все розкажи. — Про те, як танк підірвав? — не без лукавства запитав Черниш. — Ні, як порушив наказ командира роти (О. Гончар); — Ти член організації "Червоні зорі", піонер, і не смієш переступати своїх обов'язків (О. Гуреїв); Так, є доля правди в словах дружини, але є і залізна логіка його життя: попустити своє годиться тільки тоді, коли це приносить користь. Відступиш від цих основ — і станеш на слизький шлях жінчиних родичів (М. Стельмах); Де закон ламають, там правди не знають (прислів'я); Зламувати присягу.
ТУПЦЮВАТИ (робити рухи ногами, залишаючись на місці), ТУ́ПЦЯТИ, ТУПЦЮВА́ТИСЯ, ТУ́ПЦЯТИСЯ, ПЕРЕСТУПА́ТИ перев. зі сл. ногами, ТАНЦЮВА́ТИ розм.; ПЕРЕМИНА́ТИСЯ розм., ПЕРЕТО́ПТУВАТИСЯ розм. (у нерішучості — перев. зі сл. з ноги на ногу). Радивон Михайлович неспокійно тупцював на місці (Г. Епік); Солдати то байдуже тупцяли на місці, то колотилися, мов вівці (Я. Качура); Цілий день тупцювалися та толкувалися одрадяни, не знаючи, що їм робити (Панас Мирний); Дейнечиха заклопотано тупцялася біля скрині, добуваючи синові сорочки (С. Добровольський); Кінь, що спочатку покірливо переступав ногами, вийшовши за ворота, заєрепенився, загузав, крутячись на задніх ногах (Г. Епік); Кобила здригалась від вигуків, нашорошено поводила вухами, танцювала на сильних красивих ногах (А. Шиян); Килина переминалася з ноги на ногу (Є. Гуцало); Він якось незвично переминався, постукуючи стальним костилем по залізній нозі (В. Кучер); Довго м'явся та перетоптувався з ноги на ногу Саливон (М. Руденко).
Словник синонімів української мови