пильний
ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙ розм., ДБА́ЙНИЙ діал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИВИЙ діал., КУКІ́БНИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ПОКЛА́ДНИЙ діал. (який уміє берегти, зберігати щось). Із поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати, За сапку — і в квітник (М. Рильський); Видатний майстер російського театру (К. С. Станіславський) завжди був уважним і турботливим другом українського мистецтва (А. Бучма); Ні, це були не ті жінки, яких вона звикла бачити все своє життя, — клопітливих трудівниць, добросердечних господинь... Це були ув'язнені (Ю. Збанацький); Онися дуже любила своїх онуків і гляділа їх як найпильніша нянька (І. Нечуй-Левицький); Сувора (тітка) і, здається, сухувата. Але уважна, сердечна, мов рідна мати (А. Хижняк); Хто дбалий, той до всього здалий (І. Франко); (Руфін:) Вона пішла по лікаря для мене. (Круста:) Яке-то щастя мати жінку дбайну! (Леся Українка); Кукібна молодиця (Словник Б. Грінченка); Він був покладний і запопадний чоловік, але був крутий на вдачу (І. Нечуй-Левицький).
НАСТІ́ЙНИЙ (про потребу, необхідність і т. ін. — дуже потрібний, життєво необхідний), НАГА́ЛЬНИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ, КОНЕ́ЧНИЙ, НАСУ́ЩНИЙ книжн., ПЕКУ́ЧИЙ підсил.; ПИ́ЛЬНИЙ (про прохання, потребу і т. ін.). Після болісного переживання обидві (жінки) відчули настійну потребу поділитися потаємним (Я. Баш); Життя ставить свої настійні вимоги; Ніякого заперечення не може викликати думка про доконечну потребу визначення (дефініції) предмета тієї чи іншої науки (М. Рильський); (Нонна:) Але ж ми не потурбували б Трохима Васильовича, коли б для цього не було крайньої потреби (Л. Дмитерко); Перекладаю ("Івана Вишенського") близько, віддаляючись від оригіналу в будові фрази тільки в конечній потребі (В. Самійленко); Зазначу тільки свою радість, що власне Ви взяли цю справу в свої руки, бо вже давно почувається пекуча потреба в упорядкуванню видань для люду (М. Коцюбинський); — Маю до вас пильне-пильне прохання (С. Васильченко).
I. ПИ́ЛЬНИЙ (про людину — який дуже уважно, насторожено ставиться до когось, чогось), ЗІРКИ́Й, ЗІРКА́ТИЙ розм.; НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВСИ́ПНИЙ (НЕУСИ́ПНИЙ), НЕДРЕ́МНИЙ (НЕДРІМА́ННИЙ) поет. (який цілком віддається пильнуванню за ким-, чим-небудь); ВСЕВИДЮ́ЩИЙ (УСЕВИДЮ́ЩИЙ) заст., ВСЕВИДЮ́ЧИЙ (УСЕВИДЮ́ЧИЙ) заст., ВСЕВИДЯ́ЩИЙ (УСЕВИДЯ́ЩИЙ) заст., ВСЕВИДЯ́ЧИЙ (УСЕВИДЯ́ЧИЙ) заст. (здатний усе помічати). Будь пильний, будь зіркий, стоокий будь. Про ворога.. не забудь (М. Рильський); Мостом.., обабіч якого стояла невсипуща сторожа, князь Святослав вийшов з Гори й попрямував до Нового города (С. Скляренко); Та завжди недремними будемо ми — Солдатами будемо Армії Миру (І. Нехода); (Сінон:) Признатись мушу, ти ж бо всевидюща... (Леся Українка). — Пор. I. спостере́жливий.
ПИ́ЛЬНИЙ (про погляд, очі — дуже уважний, насторожений), ЗІРКИ́Й, ПРОНИ́КЛИВИЙ, ПРОНИ́ЗЛИВИЙ, ПРОЙМА́ЮЧИЙ, ВСЕВИДЯ́ЩИЙ (УСЕВИДЯ́ЩИЙ) заст., ВСЕВИДЯ́ЧИЙ (УСЕВИДЯ́ЧИЙ) заст., ВСЕВИДЮ́ЩИЙ (УСЕВИДЮ́ЩИЙ) заст., ВСЕВИДЮ́ЧИЙ (УСЕВИДЮ́ЧИЙ) заст. (здатний усе помічати); НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВСИ́ПНИЙ (НЕУСИ́ПНИЙ), НЕДРЕ́МНИЙ (НЕДРІМА́ННИЙ) поет. (який безустанно пильнує за кимсь, чимсь). Вночі чуле вухо і пильний зір прикордонника ловили приглушені шуми моторів, загадковий рух якихось невиразних тіней (Ю. Збанацький); Зірке око Тетяни все помічає в рідному її лісі (А. Шиян); Лікар проникливим поглядом дивився на хлопчину (Я. Гримайло); Генерал-губернатор хвилинку уважно, але спокійно дивився своїм пронизливим поглядом на Ремо (О. Досвітній); Пані Качковська.., кинувши проймаючий погляд на Юзю, подалась геть (Леся Українка); Один тільки Крихта не боявся боцманового всевидящого ока (Д. Ткач); Та куди тобі сховатися перед чотирма парами всевидющих очей (І. Франко); Вона здавалася.. повною огородною маргариткою, що так щиро ходили коло неї невтомні дівочі руки, доглядали невсипущі очі (Панас Мирний); Іноді клацне "вовчок", блисне недремне око наглядача та залунає ритмічне поплескування в долоні: то ведуть чергового ув'язненого на допит (А. Дімаров).
СПОСТЕРЕ́ЖЛИВИЙ (здатний добре все помічати, підмічати, звертати увагу на щось приховане, внутрішнє), ПИ́ЛЬНИЙ, ПРИМІ́ТЛИВИЙ розм., ЗАМІ́ТЛИВИЙ розм., ПОМІ́ТЛИВИЙ розм., КМІТЛИ́ВИЙ рідше. Спостережлива, розумна мати багатьох дітей, Марія Петрівна відразу помітила зміни, що сталися з її наймолодшим сином (О. Копиленко); Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, була примітлива і вірно реагувала на все (Ю. Яновський); (Пан Маркел:) Розумний (Кармелюк), хитрий, дужий, як лев, неймовірний, як українець, і замітливий, як каторжник! (С. Васильченко); В кмітливої Мокрієвської були надто гострі очі й уже примітили ті латки (І. Нечуй-Левицький). — Пор. I. 1. пи́льний.
СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ, ДОБРОСО́ВІСНИЙ, РЕ́ВНИЙ підсил., ПИЛЬНОВИ́ТИЙ, РЕВНИ́ВИЙ підсил. рідше, РВІ́ЙНИЙ підсил. рідше, УПА́ДЛИВИЙ діал., ПАДКОВИ́ТИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ЗАГА́РЛИВИЙ діал., СТАРЛИ́ВИЙ діал., СТАРОВЛИ́ВИЙ діал.; СКРУПУЛЬО́ЗНИЙ, ПЕДАНТИ́ЧНИЙ (який дотримується особливої точності, дуже чіткий у детальному опрацюванні чогось). Він змалку старанний в роботі, він знав ремесло (М. Упеник); Дівчата тямущі, ретельні, стрижка (овець) йде добре (І. Багмут); — Будеш старатися, будеш сумлінним — ніхто тебе в нас не покривдить, — обіцяла тим часом Ганна Остапівна (О. Гончар); Був він господар дбайливий, а вдачі тихої та поміркованої (Ю. Смолич); Не так-то й стара (Мотря).., а що роботяща, що запопадлива — то й сказати трудно (М. Коцюбинський); Діти ходили до школи, обоє були дуже пильні і чемні (С. Ковалів); У роботі Дорощук був справний. Він перший з понтонників оголосив себе ударником (О. Донченко); Невтомний робітник, він був при тім і солідний, незвичайно совісний робітник (І. Франко); Батько — добросовісний чиновник духовної консисторії (І. Ле); (Дзвонариха:) Славна в мене, Дмитре, дочка: і хороша, і моторна, і упадлива (М. Старицький); Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Уже закінчила роботу друга зміна, а Штарков і Осокін усе ще ходили по шахті. "Ох і скрупульозна людина!" — лютував Осокін (Д. Ткач). — Пор. посидю́чий.
ТЕРМІНО́ВИЙ (який потребує негайного виконання), СПІ́ШНИЙ, НЕГА́ЙНИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ, НЕВІДКЛА́ДНИЙ, Е́КСТРЕНИЙ, ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, НАВА́ЛЬНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ШПАРКИ́Й розм., НА́ГЛИЙ діал., ПРИ́КРИЙ заст.; НАДТЕРМІНО́ВИЙ (дуже спішний). В цей момент, як звичайно, Сайгор думав про ті ж засідання й згадав термінові пакети (М. Хвильовий); — Де ти була? Що трапилось? — Олена надіслала до мене. Є спішна робота (З. Тулуб); У нього поранено голову, можливо, що йому потрібна негайна операція (О. Донченко); Яка взимку робота нагальна? Ніякої! Чистимо зерно, вивозимо на поля гній (А. Головко); Начальник управління викликав до себе Ковальчука в якійсь невідкладній справі (С. Журахович); А до того якраз прийшла дочка з міста й принесла батькові екстрений випуск львівського "Слова польського" (П. Козланюк); Першочергове завдання; Зо дня на день складалася якась навальна праця (І. Ле); (Олеся:) Що у мене — робота яка чи діло пильне, котре примушує мене сидіти дома? (М. Кропивницький); Тільки що повернувся він з Прилуччини, куди посилав його Заленський по шпаркому ділу (О. Стороженко); (Мартіан:) Я не вечеряю. А ще до того роботу наглу маю (Леся Українка).
КУРНИ́Й (з курявою, вкритий курявою), КУ́РЯВИЙ, КУ́РЯНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ПИЛЯ́СТИЙ розм., ПОРОШНИ́Й, ПОРОХНИ́СТИЙ, ПОРОХНИ́Й діал., ПОРОХНЯ́ВИЙ діал.; ЗАПИ́ЛЕНИЙ, ЗАПОРО́ШЕНИЙ, ЗАКУ́РЕНИЙ, ЗАКУШПЕ́ЛЕНИЙ розм. (укритий пилом). На курний стоголосий базар вони так і не зайшли (В. Кучер); Подались люди з села курявими шляхами (О. Копиленко); Шумлять дуби, спадають теплі роси На свіжі ниви, куряні путі (Я. Шпорта); Коні протюпають десять кроків і знов повільно й поважно, з ідилічним виглядом, ступають пилястою дорогою (О. Кундзич); Його дорога порохниста гуде й зітхає од атак (В. Сосюра); Для твоєї сестри було б ліпше, якби вона побула ще якийсь час у горах, як вертала в гаряче, порохне місто (О. Кобилянська); Порохняві, стомлені гості не встигли ще й покупатися в морі (Ю. Яновський); Пахло курявою, запиленим полином і ще чимсь незрозумілим (О. Донченко); Крізь запорошену шибку віконця вкрадливо пробився кволий промінчик сонця (С. Добровольський); Провулок заріс закуреною травою (О. Копиленко); Вона опиралася на закушпелені, подряпані станини гармат (М. Рудь).
Словник синонімів української мови