письмовець

ПИСЬМЕ́ННИК (той, для кого літературна діяльність є професією), ЛІТЕРА́ТОР, ЛІТЕРА́Т заст., ПИСЬМО́ВЕЦЬ заст., ПИСЬМА́К заст., ПИСА́КА заст., зневажл. З сучасних українських письменників мені більше подобаються Стефаник, Франко, Мирний, Кобилянська, Леся Українка, Самійленко (М. Коцюбинський); (Острожин:) Літератор наших часів мусить відчувати на собі всі підвищення і пониження температури громадського організму (Леся Українка); З усіх руських літератів знає лиш він один (О. Маковей) мене (О. Кобилянська); Яка ж то може бути така література, де б усі письмовці писали однаково? (Леся Українка); — Ще й в газетах обсміють, опоганять і наглузуються якісь письмаки (І. Нечуй-Левицький); (Петро:) Один хлопець приніс мені на прочитання свої вірші й просив сказати, чи буде з його писака, чи ні (В. Самійленко).

Значення в інших словниках

1. письмовець — письмо́вець іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. письмовець — -вця, ч., заст. Письменник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. письмовець — ПИСЬМО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Письменник. Про життя талановитого українського письмовця, наказного отамана Війська Чорноморського Якова Герасимовича Кухаренка, маємо дуже мало звісток (М. Коцюбинський); Яка ж то може бути така література, де б усі письмовці писали однаково? (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. письмовець — ПИСЬМО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Письменник. Про життя талановитого українського письмовця, наказного отамана Війська Чорноморського Якова Герасимовича Кухаренка, маємо дуже мало звісток (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах