письмовець

ПИСЬМО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст.

Письменник.

Про життя талановитого українського письмовця, наказного отамана Війська Чорноморського Якова Герасимовича Кухаренка, маємо дуже мало звісток (М. Коцюбинський);

Яка ж то може бути така література, де б усі письмовці писали однаково? (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. письмовець — письмо́вець іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. письмовець — -вця, ч., заст. Письменник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. письмовець — ПИСЬМЕ́ННИК (той, для кого літературна діяльність є професією), ЛІТЕРА́ТОР, ЛІТЕРА́Т заст., ПИСЬМО́ВЕЦЬ заст., ПИСЬМА́К заст., ПИСА́КА заст., зневажл.  Словник синонімів української мови
4. письмовець — ПИСЬМО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Письменник. Про життя талановитого українського письмовця, наказного отамана Війська Чорноморського Якова Герасимовича Кухаренка, маємо дуже мало звісток (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах