письмовець

ПИСЬМО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст.

Письменник.

Про життя талановитого українського письмовця, наказного отамана Війська Чорноморського Якова Герасимовича Кухаренка, маємо дуже мало звісток (М. Коцюбинський);

Яка ж то може бути така література, де б усі письмовці писали однаково? (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. письмовець — письмо́вець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. письмовець — -вця, ч., заст. Письменник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. письмовець — ПИСЬМЕ́ННИК (той, для кого літературна діяльність є професією), ЛІТЕРА́ТОР, ЛІТЕРА́Т заст., ПИСЬМО́ВЕЦЬ заст., ПИСЬМА́К заст., ПИСА́КА заст., зневажл. Словник синонімів української мови
  4. письмовець — ПИСЬМО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Письменник. Про життя талановитого українського письмовця, наказного отамана Війська Чорноморського Якова Герасимовича Кухаренка, маємо дуже мало звісток (Коцюб. Словник української мови в 11 томах