письмо

ПИСЬМО́, а́, с.

1. тільки одн. Уміння писати, зображувати графічні знаки; спосіб такого зображення, писання.

Мабуть, з усіх людських відкрить найдивовижнішим є письмо (М. Руденко);

Болгарія ділилась із Руссю своїм письмом. Вчителі їхні, Кирило і Мефодій, бували в Києві (С. Скляренко);

// заст. Писання як навчальний предмет.

У неї є зошит, і в ньому кожну сторінку розліновано на рядки – це зошит для письма (О. Донченко);

// Уміння писати й читати; письменність (у 1 знач.).

Якби її воля, привчилася б і письма: так тогді-бо незвичайно було, щоб дівка та вміла читати (Г. Квітка-Основ'яненко);

Одне лихо гнітило молоду дідову душу: був дід Йосип, наче сліпий, не знав письма (Д. Бедзик);

// заст. Орфографія.

Юзя робила вже тільки ті орфографічні помилки у французькому письмі, які робила сама вчителька (Леся Українка).

2. тільки одн. Зовнішній вигляд написаного; почерк.

Гарним письмом засіяла Оленка .. лист; усяке б здивувалось, що так недавнечко ще вона письменною стала (П. Куліш);

Це був дуже простий шифр: у звичайному листі, написаному похилим письмом, деякі літери писалися прямо (Л. Смілянський).

3. тільки одн. Те саме, що писе́мність 1.

Ротмістр подивився на пергамент, списаний чорними гачками східного письма, на .. печатку й люто кинув ярлик отаманові в очі (З. Тулуб);

* Образно. Бо тільки Слово – пам'яті спасенність. Живий народ, що мав своє письмо! (Л. Костенко);

Є чимало свідчень про наявність письма у слов'ян ще до введення християнства на Русі (з наук.-попул. літ.).

4. розм. Те саме, що лист² 2.

Прибіг гінець з письмом к Латину, Нерадісну привіз новину, Князь Тур йому війну писав (І. Котляревський);

Ми довго в морі пропадали, Прийшли в Дар'ю, на якор [якір] стали; З Ватаги письма принесли, І всі тихенько зачитали (Т. Шевченко);

Марта, коли Опанас скінчив письмо, наче помолоділа надіями сина і пішла до печі рівна та бадьора, щоб дати пополуднувати дітям (Г. Косинка);

Підійшла Марія до лампи: – Що пишете? .. – Хочу оце письмо додому (М. Хвильовий).

5. тільки одн., розм. Створення літературно-художніх творів.

Маючи нахил і любов до письма, він [імператор Костянтин VII] написав навіть цілий трактат “Про управління імперією” і ще один трактат “Про народи” (С. Скляренко);

// Стиль, манера написання літературно-художніх творів та виготовлення творів мистецтва.

Конче пришлю Вам коректуру та уважатиму своїм обов'язком зберегти всі особливості Вашого письма (М. Коцюбинський);

Англійці хвалилися, ніби їхня художня кінематографія відзначається високою якістю реалістичного письма і що цим вони завдячують саме тому, що їх режисери художньої кінематографії пройшли через документальну кінематографію (О. Довженко);

Повість про санаторійну зону мені все-таки не вдалась. А втім, так і мусило бути: рівне спокійне письмо ніколи не передасть запаху епохи (М. Хвильовий).

6. тільки одн. Відтворення музики за допомогою нотних знаків.

В кантаті “Кавказ” Людкевич виявив себе прекрасним знавцем хорового письма (з наук. літ.).

7. Засоби створення малюнка в живописі.

Повз почесну варту високих китайських ваз, повз потемнілі портрети старовинного письма капітан швидко пішов нагору (О. Полторацький);

Користуючись прийомами лубкового письма або малюючи цілком фантастичні сценки з життя неземних істот, художниця, насамперед, дбає про найвиразніше мистецьке втілення своєї думки (з наук. літ.).

8. заст. Писаний або друкований твір; звичайно газета чи журнал.

Отець Спиридон був надзирателем невеличкої, хоть досить багатої на старі книги і письма бібліотеки монастирської (І. Франко);

Давно вже на Україні відчувається потреба такого письма, як Ви хочете видавати (А. Кримський).

(1) Каліграфі́чне письмо́ – те саме, що Каліграфі́чний по́черк (див. по́черк).

Підлісецький розгорнув папір і .. неквапливо вичитував каліграфічне письмо (С. Добровольський);

(2) Канцеля́рське письмо́ – чітке, виразне й гарне письмо;

(3) Пальмі́рське письмо́ – різновид арамейського алфавітно-буквеного письма, який використовувався у стародавній Сірії;

(4) Парсу́нне письмо́ – спосіб створення картин.

Багато портретів безсумнівно місцевого закарпатського походження близькі за духом і виражальними засобами до народного живопису: площинність і контурність традиційного парсунного письма (з наук.-попул. літ.);

(5) Святе́ Письмо́ – книги Ветхого і Нового завіту.

– Панотець, посидівши і поговоривши дечого з Письма, пішов додому (Г. Квітка-Основ'яненко);

Текст Біблії християни називають Святим Письмом, одкровенням Бога, .. словом божим, пророцтвами (з наук.-попул. літ.);

– Не заплющуй, Господи, очі .. Ти ж сам нас учиш у Святому Письмі: хто проходить мимо злочину, .. той сам стає бандитом (А. Дімаров);

(6) Тає́мне письмо́ – те саме, що криптогра́фія.

– Пане підполковнику, ви криптографію добре знаєте? .. Коли щось забули, підучіться в Бараболі. Для зв'язку вам необхідно знати таємне письмо (М. Стельмах);

(7) Фонографі́чне письмо́ – звукове письмо на відміну від ідеографічного.

○ (8) На письмі́, у знач. присл. – у письмовому вигляді.

– Що ти за дурниці балакаєш? – промовив він [Осел]. – Ти цар над усіми звірями? Хто тобі се казав? Маєш то на письмі? (І. Франко);

Вітер синю тінь переганяв Через луги .. і через ліс Уже вечірнім діткнутий промінням. Усе це довго на письмі виходить І в пам'яті лишило довгий слід (М. Рильський);

У вимові дієприкметниковий зворот виділяється інтонацією, а на письмі – комами (з навч. літ.).

△ (9) Ву́зликове письмо́ – вид предметного письма у давніх індіанських племен Америки, у давніх китайців, японців та ін. народів;

(10) Готи́чне письмо́ – різновид латинського письма з гострим начертанням літер.

На горішній її [таблиці] половині великими літерами, схожими на частокіл, готичного письма, було [щось] написано (П. Колесник);

(11) Демоти́чне письмо́ – графічний різновид письма давніх єгиптян, що використовувався перев. для адміністративних, комерційних та правових записів.

Демотичне письмо було простіше і легше для швидкого писання, ніж ієрогліфи. Єгиптяни вживали для писання косо зрізану очеретину, яку, обертаючи, можна було пристосувати до писання тонких або грубих рисок єгипетського письма (з наук. літ.);

У період римського правління в Єгипті демотичне письмо поступово виходить з ужитку (з наук.-попул. літ.);

(12) Ієрати́чне письмо́ – скоропис стародавніх єгиптян, створений на ґрунті ієрогліфів;

(13) Пуні́чне письмо́ – різновид фінікійського буквеного письма, що функціонував у Карфагені в IX–II ст. до н. е;

(14) Складове́ письмо́ – один із видів письма, де графічні знаки пов'язані з фонемами та сполученнями фонем, які можуть утворювати склади;

(15) Япо́нське письмо́ – ідеографічне-силабічне письмо.

Японське письмо поєднує ієрогліфи та складові знаки; походить від китайського (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. письмо — Газета, часопис; усе писане [VI,VII] — писаний твір [IV] — Можна мати серйозні сумніви, чи письмо значить «писаний твір» (535). У тексті говориться: «Та вона, певно, весь день у книгах та письмах читає» (99). Словник з творів Івана Франка
  2. письмо — письмо́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. письмо — Пи́сьмо. 1. Періодичне видання. Без помочи друкованого слова ціла та діяльність не може обійти ся. Тож видимо й в Швайцариї... Українська літературна мова на Буковині
  4. письмо — (система букв) писемність, грамота, зст. ПИСЬМЕННІСТЬ; (ідеографічне) клинопис; (реалістичне) стиль, манера; (святе) писання; Р. почерк. Словник синонімів Караванського
  5. письмо — -а, с. 1》 тільки одн. Уміння писати, зображувати графічні знаки; спосіб такого зображення, писання. || Писання як навчальний предмет. || Уміння писати й читати; письменність (у 1 знач.). || заст. Орфографія. На письмі — у письмовому вигляді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. письмо — 1. лист 2. це див. почерк Словник чужослів Павло Штепа
  7. письмо — Письмо́, -ма́, -му́, в письмі́; пи́сьма, пи́сем Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. письмо — письмо почерк (м, ср, ст): Вчителька сказала, що наш Юрко має гарне, каліґрафічне письмо (Авторка); Дивися, що ж то за письмо? Не букви, а якісь хробачки (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. письмо — Письмо в очі коле. Записане є доказом зобов'язань. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. письмо — Система зорових або дотикових (шрифт Брайля) знаків, яка служить засобом фіксації мови і дозволяє за допомогою графічних елементів передавати мовленнєву інформацію на відстань і закріплювати її в часі; 4 осн. типи... Універсальний словник-енциклопедія
  11. письмо — БІ́БЛІЯ, ПИСЬМО́ (СВЯТЕ́ ПИСЬМО́), ПИСА́ННЯ (СВЯТЕ́ ПИСА́ННЯ). Шевченко неквапливо відклав Біблію (З. Тулуб); — Панотець, посидівши і поговоривши дечого з Письма, пішов додому (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник синонімів української мови
  12. письмо — ПИСЬМО́, а́, с. 1. тільки одн. Уміння писати, зображувати графічні знаки; спосіб такого зображення, писання. Мабуть, з усіх людських відкрить найдивовижнішим є письмо (Руд., Остання шабля, 1959, 290); Болгарія ділилась із Руссю своїм письмом. Словник української мови в 11 томах