1. Словник синонімів української мови

письмо

БІ́БЛІЯ, ПИСЬМО́ (СВЯТЕ́ ПИСЬМО́), ПИСА́ННЯ (СВЯТЕ́ ПИСА́ННЯ). Шевченко неквапливо відклав Біблію (З. Тулуб); — Панотець, посидівши і поговоривши дечого з Письма, пішов додому (Г. Квітка-Основ'яненко).

ГРА́МОТА (уміння читати й писати), ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ГРА́МОТНІСТЬ, ПИСЬМО́, ОСВІ́ТА рідше, ПИСЬМЕ́НСТВО заст. — Я навчу тебе грамоти — читати, писати (Панас Мирний); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості, прийняти не можна (М. Рильський); Якби її воля, привчилася б і письма: так тогді-бо незвичайно було, щоб дівка та вміла читати (Г. Квітка-Основ'яненко); Батько теж був трохи грамотний, — учився колись у дяка, — любив у свято сам почитать, поважав у людях освіту (С. Васильченко); Нащо ж тобі й письменство? Нащо ж ти й читаєш, коли в серце добра не набираєш? (Ганна Барвінок).

ПРАВО́ПИС, ОРФОГРА́ФІЯ, ПИСЬМО́ заст. Літературний альманах — це науковий філологічний збірник, в якому можна друкувати статті різними правописами (М. Коцюбинський); Учні писали деякі слова так, як вимовляли у Ковалівці, порушуючи правила орфографії (В. Кучер); Юзя робила вже тільки ті орфографічні помилки у французькому письмі, які робила сама вчителька (Леся Українка).

ПО́ЧЕРК (індивідуальна манера, спосіб написання літер; зовнішній вигляд написаного), ПИСЬМО́, РУКА́. Банкноти перев'язані .. смужкою, на якій дрібним почерком виписана цифра тисяча вісімсот (Ірина Вільде); Це був дуже простий шифр: у звичайному листі, написаному похилим письмом, деякі літери писалися прямо (Л. Смілянський); — Ага, я й забувсь — ось до тебе лист! Здається, від Богдана, — його рука, — сказав Павло, добуваючи з бокової кишені листа (Леся Українка).

ПИСЕМНІСТЬ (система графічних знаків певної мови, групи мов), ПИСЬМЕ́НСТВО, ПИСЬМО́. Живий народ, що мав своє письмо! Чи, може, в них (скіфів) така була писемність, що ми її вчитати не втнемо? (Л. Костенко); Письменство виникло у слов'ян ще до прийняття християнства (з газети).

ПИСЬМЕ́ННИЦТВО (літературна діяльність), ПИСЬМЕ́НСТВО, ЛІТЕРАТУ́РА, ПИСЬМО́ розм., ПИСЬМА́ЦТВО заст., зневажл. (Кіра:) Твоя повість навіть Сумцову підштовхнула на письменництво (В. Собко); Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Олійник); Щось сильно тягне мене до літературної праці — і літературі я відданий цілою душею (М. Коцюбинський); Маючи нахил і любов до письма, він написав навіть цілий трактат (С. Скляренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. письмо — Газета, часопис; усе писане [VI,VII] — писаний твір [IV] — Можна мати серйозні сумніви, чи письмо значить «писаний твір» (535). У тексті говориться: «Та вона, певно, весь день у книгах та письмах читає» (99). Словник з творів Івана Франка
  2. письмо — письмо́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. письмо — Пи́сьмо. 1. Періодичне видання. Без помочи друкованого слова ціла та діяльність не може обійти ся. Тож видимо й в Швайцариї... Українська літературна мова на Буковині
  4. письмо — (система букв) писемність, грамота, зст. ПИСЬМЕННІСТЬ; (ідеографічне) клинопис; (реалістичне) стиль, манера; (святе) писання; Р. почерк. Словник синонімів Караванського
  5. письмо — -а, с. 1》 тільки одн. Уміння писати, зображувати графічні знаки; спосіб такого зображення, писання. || Писання як навчальний предмет. || Уміння писати й читати; письменність (у 1 знач.). || заст. Орфографія. На письмі — у письмовому вигляді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. письмо — 1. лист 2. це див. почерк Словник чужослів Павло Штепа
  7. письмо — Письмо́, -ма́, -му́, в письмі́; пи́сьма, пи́сем Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. письмо — ПИСЬМО́, а́, с. 1. тільки одн. Уміння писати, зображувати графічні знаки; спосіб такого зображення, писання. Мабуть, з усіх людських відкрить найдивовижнішим є письмо (М. Руденко); Болгарія ділилась із Руссю своїм письмом. Словник української мови у 20 томах
  9. письмо — письмо почерк (м, ср, ст): Вчителька сказала, що наш Юрко має гарне, каліґрафічне письмо (Авторка); Дивися, що ж то за письмо? Не букви, а якісь хробачки (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. письмо — Письмо в очі коле. Записане є доказом зобов'язань. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. письмо — Система зорових або дотикових (шрифт Брайля) знаків, яка служить засобом фіксації мови і дозволяє за допомогою графічних елементів передавати мовленнєву інформацію на відстань і закріплювати її в часі; 4 осн. типи... Універсальний словник-енциклопедія
  12. письмо — ПИСЬМО́, а́, с. 1. тільки одн. Уміння писати, зображувати графічні знаки; спосіб такого зображення, писання. Мабуть, з усіх людських відкрить найдивовижнішим є письмо (Руд., Остання шабля, 1959, 290); Болгарія ділилась із Руссю своїм письмом. Словник української мови в 11 томах