1. Словник синонімів української мови

письменство

ГРА́МОТА (уміння читати й писати), ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ГРА́МОТНІСТЬ, ПИСЬМО́, ОСВІ́ТА рідше, ПИСЬМЕ́НСТВО заст. — Я навчу тебе грамоти — читати, писати (Панас Мирний); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості, прийняти не можна (М. Рильський); Якби її воля, привчилася б і письма: так тогді-бо незвичайно було, щоб дівка та вміла читати (Г. Квітка-Основ'яненко); Батько теж був трохи грамотний, — учився колись у дяка, — любив у свято сам почитать, поважав у людях освіту (С. Васильченко); Нащо ж тобі й письменство? Нащо ж ти й читаєш, коли в серце добра не набираєш? (Ганна Барвінок).

ПИСЕМНІСТЬ (система графічних знаків певної мови, групи мов), ПИСЬМЕ́НСТВО, ПИСЬМО́. Живий народ, що мав своє письмо! Чи, може, в них (скіфів) така була писемність, що ми її вчитати не втнемо? (Л. Костенко); Письменство виникло у слов'ян ще до прийняття християнства (з газети).

ПИСЬМЕ́ННИЦТВО (літературна діяльність), ПИСЬМЕ́НСТВО, ЛІТЕРАТУ́РА, ПИСЬМО́ розм., ПИСЬМА́ЦТВО заст., зневажл. (Кіра:) Твоя повість навіть Сумцову підштовхнула на письменництво (В. Собко); Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Олійник); Щось сильно тягне мене до літературної праці — і літературі я відданий цілою душею (М. Коцюбинський); Маючи нахил і любов до письма, він написав навіть цілий трактат (С. Скляренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. письменство — (літературна діяльність) література, письменництво. Словник синонімів Полюги
  2. письменство — письме́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. письменство — Письменництво, література, словесність, літературна творчість; Р. ПИСЬМЕННІСТЬ; ід. КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО, белетристика, сов. художня література. Словник синонімів Караванського
  4. письменство — -а, с. 1》 Те саме, що письменництво. 2》 заст. Те саме, що письменність 1). 3》 Те саме, що писемність 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. письменство — Письме́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. письменство — ПИСЬМЕ́НСТВО, а, с. 1. Те саме, що письме́нництво. Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Словник української мови у 20 томах
  7. письменство — кра́сне письме́нство, уроч. Художня література. З отаких хлопців, що приходять до красного письменства не крізь літературні амбіції, а крізь працю, .. буває толк (В. Фразеологічний словник української мови
  8. письменство — ПИСЬМЕ́НСТВО, а, с. 1. Те саме, що письме́нництво. Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Ол. Словник української мови в 11 томах
  9. письменство — Письменство, -ва с. 1) Грамота; грамотность. Сина звеліла письменства вчити. Г. Барв. 187. Сами з себе письменства повчились. Екатер. у. 2) Письменность. 3) Ученость, знаніе. Шануючи ваше письменство і розум. Котл. Н. П. 341. Словник української мови Грінченка