письменство

ПИСЬМЕ́НСТВО, а, с.

1. Те саме, що письме́нництво.

Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Ол., Леся, 1960, 11);

Комуністична ідейність, активна участь письменників у житті — участь, яка так прекрасно виявилася особливо в дні Великої Вітчизняної війни, — от риси нашого письменства, які характеризують його в першу чергу (Рильський, III, 1956, 373).

Кра́сне письме́нство див. кра́сний.

2. заст. Те саме, що письме́нність 1.

[Xрапко (кладучи перо):] Х-ху! уморився!.. Ні, не далось мені це письменство, та й годі! Що я тут написав, а от аж пальців не розведу — натрудив руку (Мирний, V, 1955, 121);

Він помилився на зятеві: він рахував, що як письменний Зінько пристане до його, то вони вдвох таке заведуть, що ну! Бо йому, Остапові, тільки письменства й не ставало! (Гр., II, 1963, 347).

3. Те саме, що писе́мність 1.

Письменство виникло у слов’ян ще до прийняття християнства (Іст. СРСР, І, 1956, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. письменство — (літературна діяльність) література, письменництво. Словник синонімів Полюги
  2. письменство — письме́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. письменство — Письменництво, література, словесність, літературна творчість; Р. ПИСЬМЕННІСТЬ; ід. КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО, белетристика, сов. художня література. Словник синонімів Караванського
  4. письменство — -а, с. 1》 Те саме, що письменництво. 2》 заст. Те саме, що письменність 1). 3》 Те саме, що писемність 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. письменство — Письме́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. письменство — ПИСЬМЕ́НСТВО, а, с. 1. Те саме, що письме́нництво. Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Словник української мови у 20 томах
  7. письменство — кра́сне письме́нство, уроч. Художня література. З отаких хлопців, що приходять до красного письменства не крізь літературні амбіції, а крізь працю, .. буває толк (В. Фразеологічний словник української мови
  8. письменство — ГРА́МОТА (уміння читати й писати), ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ГРА́МОТНІСТЬ, ПИСЬМО́, ОСВІ́ТА рідше, ПИСЬМЕ́НСТВО заст. — Я навчу тебе грамоти — читати, писати (Панас Мирний); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості... Словник синонімів української мови
  9. письменство — Письменство, -ва с. 1) Грамота; грамотность. Сина звеліла письменства вчити. Г. Барв. 187. Сами з себе письменства повчились. Екатер. у. 2) Письменность. 3) Ученость, знаніе. Шануючи ваше письменство і розум. Котл. Н. П. 341. Словник української мови Грінченка