письменність

ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ності, ж.

1. Уміння читати й писати.

Всі люди, що жили в ній [Костівці], мали такий погляд на книжку та на письменність, мовби то річ зовсім не цьогосвітна (Гр., II, 1963, 68);

У наш час еталоном освітнього рівня селян стає вже не проста письменність і навіть не початкова освіта, а освіта в обсязі неповної середньої і середньої школи (Ком. Укр., 4, 1967, 69).

2. збірн. Те саме, що писе́мність.

Письменність на Русі виникла й поширилась ще до прийняття християнства (Іст. СРСР, І, 1957, 50);

Своєї письменності чукчі не мали майже до 1930 року (Веч. Київ, 10.ІІІ 1967, 4);

Історія Нового Риму — Східної Римської імперії знала часи, коли в цьому багатстві на людській крові розквітали науки й мистецтва, культура й письменність (Скл., Святослав, 1959, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. письменність — ГРА́МОТА (уміння читати й писати), ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ГРА́МОТНІСТЬ, ПИСЬМО́, ОСВІ́ТА рідше, ПИСЬМЕ́НСТВО заст. — Я навчу тебе грамоти — читати, писати (Панас Мирний); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості... Словник синонімів української мови
  2. письменність — ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Уміння читати й писати. Всі люди, що жили в ній [Костівці], мали такий погляд на книжку та на письменність, мовби то річ зовсім не цьогосвітна (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. письменність — Письме́нність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. письменність — Письменність і писемність Певно, через звукову подібність слів письменність і писемність автори й промовці інколи помиляються, ставлячи одне слово замість другого, як у фразі: «Наша країна визначається абсолютною писемністю», ... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. письменність — [пиес'мен':іс'т'] -н :ос'т'і, ор. -н':іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  6. письменність — Грамотність, Р. письменство; (система букв) писемність, грамота, жм. азбука. Словник синонімів Караванського
  7. письменність — письме́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  8. письменність — -ності, ж. 1》 Уміння читати й писати. 2》 збірн. Те саме, що писемність. Великий тлумачний словник сучасної мови