письменство

письме́нство

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. письменство — (літературна діяльність) література, письменництво. Словник синонімів Полюги
  2. письменство — Письменництво, література, словесність, літературна творчість; Р. ПИСЬМЕННІСТЬ; ід. КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО, белетристика, сов. художня література. Словник синонімів Караванського
  3. письменство — -а, с. 1》 Те саме, що письменництво. 2》 заст. Те саме, що письменність 1). 3》 Те саме, що писемність 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. письменство — Письме́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. письменство — ПИСЬМЕ́НСТВО, а, с. 1. Те саме, що письме́нництво. Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Словник української мови у 20 томах
  6. письменство — кра́сне письме́нство, уроч. Художня література. З отаких хлопців, що приходять до красного письменства не крізь літературні амбіції, а крізь працю, .. буває толк (В. Фразеологічний словник української мови
  7. письменство — ГРА́МОТА (уміння читати й писати), ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ГРА́МОТНІСТЬ, ПИСЬМО́, ОСВІ́ТА рідше, ПИСЬМЕ́НСТВО заст. — Я навчу тебе грамоти — читати, писати (Панас Мирний); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості... Словник синонімів української мови
  8. письменство — ПИСЬМЕ́НСТВО, а, с. 1. Те саме, що письме́нництво. Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Ол. Словник української мови в 11 томах
  9. письменство — Письменство, -ва с. 1) Грамота; грамотность. Сина звеліла письменства вчити. Г. Барв. 187. Сами з себе письменства повчились. Екатер. у. 2) Письменность. 3) Ученость, знаніе. Шануючи ваше письменство і розум. Котл. Н. П. 341. Словник української мови Грінченка