письменство
ПИСЬМЕ́НСТВО, а, с.
1. Те саме, що письме́нництво.
Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Олійник);
Найбільше ж Шевченкова поезія історично спадково, але геніально продовжувала стародавнє, багатовікове українське письменство (з наук. літ.);
В українському письменстві виникають водночас різні парадигми художнього осягнення світу (з наук. літ.).
2. заст. Те саме, що письме́нність 1.
[Храпко (кладучи перо):] Х-ху! уморився!.. Ні, не далось мені це письменство, та й годі! Що я тут написав, а от аж пальців не розведу – натрудив руку (Панас Мирний);
Він помилився на зятеві: він рахував, що як письменний Зінько пристане до його, то вони вдвох таке заведуть, що ну! Бо йому, Остапові, тільки письменства й не ставало! (Б. Грінченко).
3. Те саме, що писе́мність 1.
Письменство виникло у слов'ян ще до прийняття християнства (з навч. літ.).
◇ (1) Кра́сне письме́нство, уроч. – художня література.
З отаких хлопців, що приходять до красного письменства не крізь літературні амбіції, а крізь працю, .. буває толк (В. Коротич);
В “Енеїді” і в “Наталці Полтавці” виразно можна було побачити, як починає формуватися українське красне письменство (Культура сл.).
Значення в інших словниках
- письменство — (літературна діяльність) література, письменництво. Словник синонімів Полюги
- письменство — письме́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- письменство — Письменництво, література, словесність, літературна творчість; Р. ПИСЬМЕННІСТЬ; ід. КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО, белетристика, сов. художня література. Словник синонімів Караванського
- письменство — -а, с. 1》 Те саме, що письменництво. 2》 заст. Те саме, що письменність 1). 3》 Те саме, що писемність 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- письменство — Письме́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- письменство — кра́сне письме́нство, уроч. Художня література. З отаких хлопців, що приходять до красного письменства не крізь літературні амбіції, а крізь працю, .. буває толк (В. Фразеологічний словник української мови
- письменство — ГРА́МОТА (уміння читати й писати), ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ГРА́МОТНІСТЬ, ПИСЬМО́, ОСВІ́ТА рідше, ПИСЬМЕ́НСТВО заст. — Я навчу тебе грамоти — читати, писати (Панас Мирний); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості... Словник синонімів української мови
- письменство — ПИСЬМЕ́НСТВО, а, с. 1. Те саме, що письме́нництво. Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Ол. Словник української мови в 11 томах
- письменство — Письменство, -ва с. 1) Грамота; грамотность. Сина звеліла письменства вчити. Г. Барв. 187. Сами з себе письменства повчились. Екатер. у. 2) Письменность. 3) Ученость, знаніе. Шануючи ваше письменство і розум. Котл. Н. П. 341. Словник української мови Грінченка