планувати

ЗБИРА́ТИСЯ (мати намір робити щось), ГОТУВА́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ рідше, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, НАЦІ́ЛЮВАТИСЯ, НАЦІЛЯ́ТИСЯ, НАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАРЯДЖА́ТИСЯ, НАСТАВЛЯ́ТИСЯ розм., РИХТУВА́ТИСЯ розм., РИШТУВА́ТИСЯ розм., НАВА́ЖУВАТИСЯ рідко. — Док.: зібра́тися, приготува́тися, пригото́витися, наці́литися, намі́ритися, замі́ритися, примі́ритися, приміря́тися, нала́дитися, налаштува́тися, наряди́тися, наста́витися, нарихтува́тися, нава́житися. — Знаєте, кілька разів уже Голодний Степ збиралися зрошувати (І. Ле); Юра спокійно лягає, залазить під затишну ковдру і готується мирно заснути (Ю. Смолич); Загострила (тривога) увагу всіх на одному: хто націлявся забити Логвина (Г. Епік); Тато бере казанок і наміряється з ним піти до річечки (М. Стельмах); Разом замірялись (Васильок з Гервазієм) тікати в прерії та пампаси на вільне життя (Ю. Смолич); Кінь підпав на задні ноги.. Вуздечка роздирала йому губи, і він ладився стати дибки (З. Тулуб); Вона швидко.. готує насіння жита, бере лопату, рихтується сіяти (С. Чорнобривець). — Пор. 1. готува́тися, заду́мати, I. 1. планува́ти.

НАМІЧА́ТИ (попередньо визначати, призначати що-небудь — здійснення чогось, спосіб або час його проведення і т. ін.), НАКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЛАНУВА́ТИ, ПРОЕКТУВА́ТИ (на основі певних розрахунків). — Док.: намі́тити, накре́слити, запланува́ти, запроектува́ти. Вечірка, яку намічали після концерту, не відбулася (М. Олійник); Мрійник Ціолковський накреслив шлях у космос... (Н. Рибак); Правління планувало повесні почистити один із старих ставків (Ю. Мушкетик); Він проектує на цьому місці розробляти кам'яні кар'єри (О. Донченко). — Пор. 1. визнача́ти, заду́мати.

ПЛАНУВА́ТИ що, з інфін. (обдумуючи, обмірковуючи, готуватися до виконання, здійснення чогось), ГОТУВА́ТИ, ЛА́ДИТИ розм., МІ́ТИТИ розм., КРЕ́СЛИТИ розм. Черниш лежав у траві на краю насипу, розглядаючи ледь помітні, замасковані по підгір'ю доти.. Що роблять там гарнізони, що планують, що готують? (О. Гончар); (Йолан:) На шибениці вже Рущак. Мартину ладили, а він висить (А. Турчинська); Можливо, Шульга мітить на його місце посадити Нерчина? (Н. Рибак); Сниться ланка — дівчата твої З бригадиром сидять до півночі; На посів — на весняні бої Креслять плани рішучі (М. Нагнибіда). — Пор. 2. збира́тися.

ПРОЕКТУВА́ТИ (складати, розробляти проект будівництва, виготовлення чогось тощо), ПЛАНУВА́ТИ. — Док.: спроектува́ти, спланува́ти. Дійшов (син) навіть до того, що з дружками вітрини потрощив у новому кінотеатрі, якраз у тому, що батько його проектував (О. Гончар); Плануючи відбудову села, не треба забувати про узгір'я над Осколом, — там можна посадити чудесні садки терасами (Остап Вишня).

Значення в інших словниках

1. планувати — планува́ти 1 дієслово недоконаного виду складати план або проект планува́ти 2 дієслово недоконаного виду вирівнювати поверхню ґрунту  Орфографічний словник української мови
2. планувати — ПЛАНУВАТИ – ПЛАНЕРУВАТИ Планувати, -ую, -уєш. Складати план. Планерувати. Поступово, плавно знижуватися на планері або літаку з вимкнутим мотором.  Літературне слововживання
3. планувати — I -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Складати план або проект (будівлі, споруди і т. ін.). 2》 Розмічувати яке-небудь місце під що-небудь відповідно до плану. 3》 Складати план (у 2 знач.). || Визначати за планом термін виконання, здійснення чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. планувати — ПЛАНУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Складати план або проект (будівлі, споруди і т. ін.). Планувати палац спорту. 2. Розмічувати яке-небудь місце під що-небудь відповідно до плану.  Словник української мови у 20 томах
5. планувати — ПЛАНУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Складати план або проект (будівлі, споруди і т. ін.). Планувати палац спорту. 2. Розмічувати яке-небудь місце під що-небудь відповідно до плану.  Словник української мови в 11 томах