планувати
ПЛАНУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., що.
1. Складати план або проект (будівлі, споруди і т. ін.).
Планувати палац спорту.
2. Розмічувати яке-небудь місце під що-небудь відповідно до плану.
Господарське подвір'я здебільшого планують на ділянці так, щоб його було видно з вікон кухні-їдальні (з наук.-попул. літ.);
Приїздили вже архітектори, планували, прикидали, як і куди воно [село] повинно рости (Остап Вишня).
3. Складати план (у 2 знач.).
Друкарі тільки ввели його в редакційний комітет “Праці”, а він уже планує роботу газети по-своєму (П. Колесник);
// Визначати за планом термін виконання, здійснення чого-небудь.
Правління планувало повесні почистити один із старих ставків (Ю. Мушкетик);
// Мати намір зробити, виконати що-небудь.
Остап планував: сяк-так випасти [теличку] можна буде і без толоки – по шляху та по межах. А восени продати можна з прибутком (А. Головко);
Князь планує похід просто на Орел (Іван Ле).
ПЛАНУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., що.
Вирівнювати поверхню ґрунту (поливних, зрошуваних ділянок і т. ін.) механічним способом.
Поля, що йдуть під посів багаторічних трав, перед зяблевою оранкою старанно планують (вирівнюють), а місця зрізів добре заправляють гноєм (з наук. літ.);
– Це брат ось її .. Народний художник земляних робіт! Де Левко Іванович планував дамбу, після нього ніяких уже ручних доробок... (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)