планувати

ПЛАНУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., що.

1. Складати план або проект (будівлі, споруди і т. ін.).

Планувати палац спорту.

2. Розмічувати яке-небудь місце під що-небудь відповідно до плану.

Господарське подвір'я здебільшого планують на ділянці так, щоб його було видно з вікон кухні-їдальні (з наук.-попул. літ.);

Приїздили вже архітектори, планували, прикидали, як і куди воно [село] повинно рости (Остап Вишня).

3. Складати план (у 2 знач.).

Друкарі тільки ввели його в редакційний комітет “Праці”, а він уже планує роботу газети по-своєму (П. Колесник);

// Визначати за планом термін виконання, здійснення чого-небудь.

Правління планувало повесні почистити один із старих ставків (Ю. Мушкетик);

// Мати намір зробити, виконати що-небудь.

Остап планував: сяк-так випасти [теличку] можна буде і без толоки – по шляху та по межах. А восени продати можна з прибутком (А. Головко);

Князь планує похід просто на Орел (Іван Ле).

ПЛАНУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., що.

Вирівнювати поверхню ґрунту (поливних, зрошуваних ділянок і т. ін.) механічним способом.

Поля, що йдуть під посів багаторічних трав, перед зяблевою оранкою старанно планують (вирівнюють), а місця зрізів добре заправляють гноєм (з наук. літ.);

– Це брат ось її .. Народний художник земляних робіт! Де Левко Іванович планував дамбу, після нього ніяких уже ручних доробок... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. планувати — планува́ти 1 дієслово недоконаного виду складати план або проект планува́ти 2 дієслово недоконаного виду вирівнювати поверхню ґрунту Орфографічний словник української мови
  2. планувати — ПЛАНУВАТИ – ПЛАНЕРУВАТИ Планувати, -ую, -уєш. Складати план. Планерувати. Поступово, плавно знижуватися на планері або літаку з вимкнутим мотором. Літературне слововживання
  3. планувати — I -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Складати план або проект (будівлі, споруди і т. ін.). 2》 Розмічувати яке-небудь місце під що-небудь відповідно до плану. 3》 Складати план (у 2 знач.). || Визначати за планом термін виконання, здійснення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. планувати — ЗБИРА́ТИСЯ (мати намір робити щось), ГОТУВА́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ рідше, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, НАЦІ́ЛЮВАТИСЯ, НАЦІЛЯ́ТИСЯ, НАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАРЯДЖА́ТИСЯ, НАСТАВЛЯ́ТИСЯ розм., РИХТУВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. планувати — ПЛАНУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Складати план або проект (будівлі, споруди і т. ін.). Планувати палац спорту. 2. Розмічувати яке-небудь місце під що-небудь відповідно до плану. Словник української мови в 11 томах