планувати

ПЛАНУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех.

1. Складати план або проект (будівлі, споруди і т. ін.).

Планувати палац спорту.

2. Розмічувати яке-небудь місце під що-небудь відповідно до плану.

Господарське подвір’я здебільшого планують на ділянці так, щоб його було видно з вікон кухні-їдальні (Жилий буд. колгоспника, 1956, 14);

Приїздили вже архітектори, планували, прикидали, як і куди воно [село] повинно рости (Вишня, І, 1956, 359).

3. Складати план (у 2 знач.).

Колгоспам і радгоспам надано право самим планувати своє виробництво (Рад. Укр., 22.I 1965, 1);

Друкарі тільки ввели його в редакційний комітет «Праці», а він уже планує роботу газети по-своєму (Кол., Терен.., 1959, 302);

// Визначати за планом термін виконання, здійснення чого-небудь.

Що за три плануєм роки, Те ми зробим — за один! (Воскр., Поезії, 1951, 89);

Правління планувало повесні почистити один із старих ставків (Мушк., Серце.., 1962, 192);

// Мати намір зробити, виконати що-небудь.

Остап планував: сяк-так випасти [теличку] можна буде і без толоки — по шляху та по межах. А восени продати можна з прибутком (Головко, II, 1957, 398);

Князь планує похід просто на Орел (Ле, Побратими, 1954, 27).

ПЛАНУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., перех. Вирівнювати поверхню грунту (поливних, зрошуваних ділянок і т. ін.) механічним способом.

Поля, що йдуть під посів багаторічних трав, перед зяблевою оранкою старанно планують (вирівнюють), а місця зрізів добре заправляють гноєм (Колг. Укр., 6, 1956, 23);

— Це брат ось її.. Народний художник земляних робіт! Де Левко Іванович планував дамбу, після нього ніяких уже ручних доробок… (Гончар, Тронка, 1963, 190).