пліснява

ПЛІ́СЕНЬ (наліт мікроскопічних грибків на гниючих предметах), ПЛІ́СНЯВА, ЦВІЛЬ, ПЛІ́СНЯВИНА розм., ПЛІ́СНЯВКА розм., СНЯДЬ розм. Сів (Довбанюк) на той самий сінешній поріг, здряпав плісень (І. Франко); Він заходить навпомацки в сіни — пустка й холод, неначе льох. Він проводить рукою по стінах, під рукою — пліснява й мох (Л. Костенко); Тетяна ступила до камери, в темряву, сиру і задушливу, що відгонила цвіллю, як у глибокому льосі (А. Дімаров); Від руки пахло кислуватим, сирим духом пліснявини (Я. Гримайло); По стінах цвіла пліснявка; патьоки збігали додолу (Панас Мирний); Щоб вийти на подвір'я, треба перейти чорні сіни, де притхло пахне всякою сніттю та сняддю (В. Мисик).

Значення в інших словниках

1. пліснява — (шкідливі покриття на гниючих предметах) плісень, цвіль, діал.: морох, снядь.  Словник синонімів Полюги
2. пліснява — плі́снява іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. пліснява — Цвіль; плісня, пліснявина, пліснявка, д. плісень.  Словник синонімів Караванського
4. пліснява — -и, ж. Те саме, що плісень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пліснява — ПЛІ́СНЯВА, и, ж. Те саме, що плі́сень. Щоб не з'явилась пліснява на солоних огірках, їх зверху покривають папером, насиченим рослинною олією, найкраще гірчичною (з наук.-попул. літ.); Нам ще доведеться багато працювати, щоб очистити душі людей від плісняви минулого (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
6. пліснява — ПЛІ́СНЯВА, и, ж. Те саме, що плі́сень. Щоб не з’явилась пліснява на солоних огірках, їх зверху покривають папером, насиченим рослинною олією, найкраще гірчичною (Укр. страви, 1957, 437); Нам ще доведеться багато працювати, щоб очистити душі людей від плісняви минулого (Рад. Укр., 5.Х 1961, 2).  Словник української мови в 11 томах