поближчати
НАБЛИЖА́ТИСЯ (НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ рідше) до кого-чого і без додатка (про неживі предмети, явища природи тощо — переміщатися на ближчу відстань до кого-, чого-небудь), ПІДХО́ДИТИ, ПІДСТУПА́ТИ, ЗБЛИЖА́ТИСЯ (ЗБЛИ́ЖУВАТИСЯ) розм., ПРИСУВА́ТИСЯ (ПРИСО́ВУВАТИСЯ) розм., БЛИ́ЗИТИСЯ рідко; БЛИ́ЖЧАТИ без додатка й обставин місця (ставати ближчим); ПІДБИРА́ТИСЯ (наближатися непомітно або повільно, поширюючись чи розповсюджуючись кудись); НАХО́ДИТИ без додатка (про дощ, хмари і т. ін.); НАСУВА́ТИСЯ (НАСО́ВУВАТИСЯ), НАСУВА́ТИ (НАСО́ВУВАТИ), СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ (на кого-що і без додатка — наближатися якоюсь масою, значним габаритом). — Док.: набли́зитися, підійти́, підступи́ти, збли́зитися, прису́нутися, побли́жчати, підібра́тися, найти́, насу́нутися, насу́нути. Скреготання танків наближалося (П. Панч); Під час великих дощів у горах вода теж заливала цю галявину, підступала до дороги (М. Томчаній); Музика зближається. Проходить полк (В. Самійленко); Фронт присунувся вже зовсім близько (Я. Качура); Сонце близилося до землі (О. Стороженко); Рев юрби ближчає (Леся Українка); Прибій.. заливав прибережну долину і підбирався до мішків з сіллю (М. Коцюбинський); От хмари усе находять, усе находять... (Г. Квітка-Основ'яненко); Просто з поля насувалися машини з громіздкими понтонами (О. Гончар); Щось насувало грізне. Потемніло, завітрило, закрутила курява (С. Васильченко); Ззаду, з мороку дощу і мряки, суне на мене висока чоловіча постать (І. Драч); Навала сунулася, як чума, невмолима й жорстока (І. Ле). — Пор. 1. насува́тися.
НАБЛИЖА́ТИСЯ (НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ рідше) до кого-чого і без додатка (під час руху до кого-, чого-небудь — показуючись, ставати ближчим і виднішим), БЛИ́ЖЧАТИ без додатка, ЗБЛИЖА́ТИСЯ (ЗБЛИ́ЖУВАТИСЯ) розм., ПРИСУВА́ТИСЯ (ПРИСО́ВУВАТИСЯ) розм., БЛИ́ЗИТИСЯ рідко; НАПЛИВА́ТИ на кого-що і без додатка (наближатися з нечіткими контурами); НАСУВА́ТИСЯ (НАСО́ВУВАТИСЯ), НАСУВА́ТИ (НАСО́ВУВАТИ) (на кого-що і без додатка — про щось велике, громіздке). — Док.: набли́зитися, побли́жчати, збли́зитися, прису́нутися, наплисти́ (напливти́), насу́нутися, насу́нути. Довго бореться з хвилями плавець, а маяк.. не наближається (М. Трублаїні); А береги все насувалися, ближчали (З. Тулуб); Ударив візник коней враз: Мій повоз швидше покотився; Малюнок (марево) зближувавсь до нас (Я. Щоголів); Чорний ліс ближче й ближче. Він присувається з кожним кроком, густий, нашорошений (О. Донченко); Льошка скеровував човен впоперек Ревуна, на шахтарське селище, яке напливало, ближчало (Ю. Мокрієв); Попереду насував на машину ліс (О. Копиленко).
Словник синонімів української мови