побоювання
СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́ЮВАННЯ, ЖАХ підсил., ПО́СТРАХ розм., ОСТРА́ШКА розм., НАСТРА́ШКА розм., ОБА́ВА діал. На прославленого Іскру, що наганяв страх на німців цілої округи, ішли глянути з далеких сіл і хуторів (Григорій Тютюнник); Нас раптом проймає страх — людина тоне (Ю. Яновський); "Ну, такий (пес) як скочить на груди — одразу звалить, не вивернешся", — з острахом подумав Семен (Є. Гуцало); На вулиці було до моторошності порожньо, Немовби містечко вимерло до ноги (П. Панч); Це був незбитий, безсумнівний факт, що та сама мізерна, маленька особа без сліду боязні сиділа на барикаді під градом куль (І. Франко); В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м'ясо (М. Коцюбинський); Лесько ще два роки сіяв пострах серед панів і орендарів (В. Гжицький).
СУ́МНІВ (відсутність твердої впевненості в комусь, чомусь), НЕПЕ́ВНІСТЬ, НЕВПЕ́ВНЕНІСТЬ, ВАГА́ННЯ, ПОБО́ЮВАННЯ, ПІДО́ЗРА. Нападала на Олену тривога, гіркі сумніви закрадалися в душу..: "Повернеться твій Оксен із служби та візьме собі в подруги курсистку стрижену, а тебе покине..." (Григорій Тютюнник); Руфін дивиться на Люція з непевністю, не знаючи, як має його зустріти (Леся Українка); Невпевненість у своїх силах. — Пор. 2. вага́ння.
Словник синонімів української мови