Великий тлумачний словник сучасної мови

побоювання

побо́ювання

-я, с.

Почуття тривоги, хвилювання, викликане чеканням чого-небудь неприємного, небажаного.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. побоювання — побо́ювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. побоювання — Побо́ювання, -ння; -вання, -вань і -ваннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. побоювання — ПОБО́ЮВАННЯ, я, с. Почуття тривоги, хвилювання, викликане чеканням чого-небудь неприємного, небажаного. Побоювання Калиновича, що втратить посаду після спалення старої бухгалтерії в ратуші, не здійснились (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. побоювання — СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́ЮВАННЯ, ЖАХ підсил., ПО́СТРАХ розм., ОСТРА́ШКА розм., НАСТРА́ШКА розм., ОБА́ВА діал.  Словник синонімів української мови
  5. побоювання — ПОБО́ЮВАННЯ, я, с. Почуття тривоги, хвилювання, викликане чеканням чого-небудь неприємного, небажаного. Побоювання Калиновича, що втратить посаду після спалення старої бухгалтерії в ратуші, не здійснились (Фр.  Словник української мови в 11 томах