повторення
ПОВТО́Р (художній прийом), ПОВТО́РЕННЯ, РЕФРЕ́Н спец., розм. Тихше звучить повтор останніх слів з приймача у хаті Морозів: Ой, вийди, вийди, серце-дівчино, Та промов до мене слово (А. Головко); Повторення однакових або однотипних епітетів дає можливість письменникові яскраво окреслити, вирізьбити індивідуальні риси характеру та поведінки героїв (з підручника); Надія щастя і тривога втрати, І той рефрен жалібний: ждати! ждати! (І. Франко).
ПОВТО́РЕННЯ (той або те, що має повну подібність до когось, чогось), КО́ПІЯ, ПОРТРЕ́Т, ПЕРЕ́СПІВ (вже відомого). А Юрко, її малий Руженко, тепер уже парубок, справжній парубок, десятикласник, повторення Мирослава, її вічна любов і турбота, непомітно віддалявся від неї (П. Дорошко); Іноді здається, наче в мене це якесь несправжнє життя, якась копія, чи що (Є. Гуцало); Північне наше літо, Лихий портрет південних зим, — Одна лиш мить (переклад М. Рильського); Нашу молоду поезію наводнили вірші гладкописні, безобразні, які часто являються переспівом чиїх-небудь друкованих віршів і не вносять до скарбниці нашої літератури ні зернинки чогось оригінального (А. Малишко).
Словник синонімів української мови